$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +9 Київ

Позови на 8,9 млрд грн. Держкомпанії отримували кошти від Міноборони на закупівлю зброї і не виконували контрактів – розслідування

Позови на 8,9 млрд грн. Держкомпанії отримували кошти від Міноборони на закупівлю зброї і не виконували контрактів – розслідування У Міноборони не отримали замовлених у держкомпаніях снарядів та спорядження за низкою контрактів
Фото: depositphotos.com
Українські державні компанії, які займаються закупівлями зброї, 2022 року не виконали постачання на замовлення Міністерства оборони України на мільярди гривень. Про це йдеться у розслідуванні "Української правди", опублікованому 25 травня.

У матеріалі "Спецмародери. Як імпортери зброї вивели з країни мільярди гривень у розпал війни" йдеться про те, що 2022 року Міноборони підписало контракти з кількома імпортерами озброєнь, внесло 100-відсоткові передоплати, але майже за рік так і не отримало замовлених снарядів та спорядження. Відомство уклало контракти з деякими компаніями, серед них "Спецтехноекспорт", "Укрспецекспорт", "Прогрес" та Агенція оборонних закупівель. Про яку суму втрат точно йдеться, невідомо, зазначили розслідувачі.

За рік, навесні 2023-го, Міноборони розпочало масований "юридичний наступ" на підлеглі собі ж державні компанії. Станом на 23 травня "Українській правді" вдалося знайти в судовому реєстрі щонайменше 30 позовів Міноборони до цих чотирьох підприємств:

  • "Спецтехноекспорт" – 12 судових справ;
  • "Укрспецекспорт" – 12 судових справ;
  • компанія "Прогрес" – чотири справи;
  • Агенція оборонних закупівель – дві справи.

За даними розслідувачів, це лише частина протермінованих угод. Принаймні за частиною контрактів отримані гроші вивели за кордон, переказавши іноземним фірмам, зазначила "Українська правда".

Загальна сума позовів у виявлених у реєстрах справах – 8,9 млрд грн. У них входять отримані постачальниками передоплати й навіть штрафи та пені за прострочене виконання контрактів. Як зазначили журналісти, для порівняння стільки само фонд "Повернись живим" (приблизно 6,6 млрд грн) і Фонд Порошенка (приблизно 2 млрд грн) зібрали разом за дев’ять років російського вторгнення починаючи з 2014-го.

Тільки у двох справах суд встиг ухвалити рішення, зобов'язавши повернути державі гроші: "Укрспецекспорт" – 293,4 млн грн і "Спецтехноекспорт" – 121,97 млн грн.

Міноборони підтвердило "Українській правді" підрахунки щодо кількості й загальної вартості позовів. У відомстві додали, що працюють над "мінімізацією можливих внутрішніх ризиків, що може призвести до невиконання контрактів державними підприємствами", а якщо такі випадки трапляються, то проводять службові розслідування.

Контекст

Міноборони вже потрапляло у схожий скандал на початку цього року. ЗМІ з'ясували, що відомство купувало продукти для армії удвічі-втричі дорожче, ніж вони коштують у київських супермаркетах.

У січні на тлі скандалу звільнили директора департаменту закупівель Богдана Хмельницького і заступника міністра Вячеслава Шаповалова. Їх також повідомили про підозру в розтраті й "перешкоджанні діяльності ЗСУ" за закупівлю, імовірно, неякісних бронежилетів.

Крім того, слідчі Нацполіції повідомили про підозру радника Шаповалова в заволодінні понад 1,7 млрд грн, призначених для закупівлі товарів для ЗСУ.

Міністр оборони Олексій Резніков анонсував перезавантаження антикорупційного управління Міноборони. 10 лютого відбулося засідання робочої групи щодо створення антикорупційного дорадчого органу при Міноборони, до робочої групи приєдналися представники 13 організацій.

Верховна Рада 24 лютого ухвалила закон про запровадження прозорості в оборонних закупівлях.

15 березня в Міноборони повідомили, що антикорупційний підрозділ відомства "перезавантажено" і посилено, він став департаментом.