$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +9 Київ

Данія виділить €22 млн на зміцнення силових структур України

Данія виділить €22 млн на зміцнення силових структур України Глава МЗС Данії відвідав лінію дотику на Донбасі
Фото: EPA
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 16 січня написав у Twitter, що Данія виділить Україні €22 млн на зміцнення силових структур.

Міністр назвав це актом справжньої дружби. Кулеба також подякував главі МЗС Данії Єппе Кофоду "за своєчасний візит" на Донбас.

Кофод 16 січня повідомив у Twitter, що відвідав лінію дотику на Донбасі. Він закликав Росію до деескалації ситуації та заявив, що Данія "цілковито підтримує суверенітет України".

Кофод у лютому 2020 року вже приїжджав на Донбас. Тоді разом з іншими представниками Данії він відвідав КПВВ "Майорське" та поспілкувався з українськими військовими.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною та готує вторгнення до України.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових. Поблизу кордону України розташовано значну кількість військ РФ, США не фіксують її зменшення. Про це 10 січня заявив речник Пентагону Джон Кірбі.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруженості на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від прийняття до Альянсу держав, які раніше входили до складу СРСР.

Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, заявив, що дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні і на історичну перспективу".

Пресслужба Західного воєнного округу РФ повідомила 11 січня про початок навчань на загальновійськових полігонах, розташованих поблизу України у Воронезькій, Білгородській, Брянській та Смоленській областях. Зазначають, що загалом до навчань буде залучено майже 300 одиниць військової техніки.

Повідомлення про навчання з'явилося наступного дня після переговорів США та Росії в Женеві щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Російську делегацію очолювали заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, делегацію США – заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Переговори проводили в закритому форматі, вони тривали приблизно сім із половиною годин без урахування перерви на обід.

Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку із стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

14 січня стало відомо, що в Росії оголосили раптову перевірку боєздатності військ.