$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +10 Київ

"Бої за Бахмут – не апокаліпсис". Маляр розвінчала "психологічні трюки" російської пропаганди

"Бої за Бахмут – не апокаліпсис". Маляр розвінчала "психологічні трюки" російської пропаганди ЗСУ під Бахмутом триматимуть оборону доти, доки це буде необхідно, зазначили в Міноборони
Фото: EPA

Російські пропагандисти намагаються змістити акценти в темі про українську оборону Бахмута Донецької області й подати битву за місто як "апокаліптичну подію". Про це заявила в Telegram 29 березня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

За словами Маляр, паралельно з воєнними діями росіяни акумулюють усі свої медійні зусилля навколо теми боїв за Бахмут.

"Власне, так і виглядає інформаційно-психологічне підкріплення воєнних дій", – зазначила вона.

Заступниця глави Міноборони України наголосила, що наразі російська сторона в інформаційному просторі відпрацьовує три завдання: підірвати довіру українського суспільства й військових до рішень командування щодо Бахмута, демотивувати і психологічно послабити ЗСУ, спровокувати українське військове керівництво на помилкові дії.

"Для цього вони [росіяни] намагаються змістити акценти в темі Бахмута й нівелювати те, що є нашою перевагою, – розумне і грамотне планування операцій. Зміщений акцент – розглядати Бахмут як "апокаліптичну подію" і робити із цих боїв поділ реальності на до і після. Цей психологічний трюк використовується для навіювання потрібних ідей і наративів ворога", – пояснила Маляр.

Вона зауважила, що у випадку, якщо українське суспільство сприймає бої в Бахмуті як чинник, що остаточно вплине на перебіг війни, окупанти дістають можливість просувати в інфополі вигідні для них сценарії українських дій.

"Надміру накручене наближенням "кінця" перелякане суспільство за задумом ворога повинно почати тиснути на військово-політичне керівництво щодо припинення оборонних дій", – пояснила Маляр.

Заступниця глави Міноборони зазначає, що це і є "в чистому вигляді ІПСО" (інформаційно-психологічна спецоперація) з метою впливу на ухвалення військових рішень.

За словами Маляр, окупанти зосереджені на навіюванні українцям тез про те, що нібито рішення тримати Бахмут – "політичне" і що нібито Бахмут "немає сенсу тримати, там майже все в оточенні". Окрім того, вони намагаються стверджувати, що нібито героїзм українських бійців "роздуває українська пропаганда".

Вона розповіла, що російська пропаганда постійно згадує у своїй ІПСО на тему Бахмута президента України Володимира Зеленського й командувача Сухопутних військ генерал-полковника Олександра Сирського.

"Із метою підірвати довіру до них і внести конфлікт у військове керівництво держави. Адже в російських вкидах не пишуть, що військові рішення не приймаються одноосібно. Є військове командування на чолі з головнокомандувачем і начальником Генштабу", – наголосила Маляр.

Вона нагадала, що в Україні постійно засідає ставка верховного головнокомандувача, де ухвалюють оперативні рішення за участю всіх силових структур, що воюють.

"То що ж насправді відбувається і як треба сприймати інформацію про бої в Бахмуті? Це активна фаза війни. Як і по інших напрямках на сході, де із січня 2023 року триває повномасштабний наступ ворога", – пише Маляр.

Вона наголосила, що Україна так само завзято, як і будь-який інший свій населений пункт, обороняє Бахмут.

"Застосування наших сил і засобів визначається не політичною доцільністю, а тим, які ресурси необхідні для відсічі ворогу й виконання бойових завдань на даному напрямку", – наголосила Маляр.

У Міноборони України заявили, що оборона Бахмута зараз зумовлена оперативно-тактичною доцільністю, а рішення ухвалюють грамотні, зважені і спрямовані на виконання актуальних оборонних завдань. До таких завдань, перерахувала Маляр, належать утримання займаних рубежів і позицій, недопущення просування противника вглиб території України, завдання ворогові значних втрат, створення умов для переходу в контрнаступ.

Заступниця глави МО України зазначила, що обороняти Бахмут ЗСУ будуть доти, доки це буде необхідно з погляду виконання військових оборонних завдань.

"І це наше військове командування, а не російські ІПСО буде визначати, до яких пір здійснюватиметься оборона Бахмута. І найнеприємніша для ворога інформація. Бої за Бахмут – не апокаліпсис. Це ще одна героїчна сторінка потужної української армії у війні проти Російської Федерації", – підсумувала Маляр.

2 березня Маляр розповідала, що російська пропаганда розганяє тезу про те, що нібито немає стратегічної потреби для ЗСУ в обороні Бахмута. Вона попереджала, що це інформаційна спецоперація окупантів.

10 березня заступниця глави Міноборони України розповіла про нову інформаційну атаку росіян, пов'язану з темою Бахмута, метою якої була спроба ініціювати в українському суспільстві дискусію про те, "чи варто захищати Бахмут", і дискредитація українського військового керівництва.

Контекст

Інтенсивні бої в районі Бахмута почалися в липні 2022 року і тривають уже дев'ять місяців. У Генштабі ЗСУ зазначали, що на захоплення Бахмута РФ кинула найпідготовленіші частини регулярних військ і вагнерівців, більшість артилерії окупантів зосереджено саме на цьому напрямку.

Президент України Володимир Зеленський на початку лютого заявляв, що "здавати Бахмут ніхто не буде". Він зазначав, що, якщо росіяни візьмуть Бахмут, вони захочуть "піти далі".

6 березня на засіданні ставки верховного головнокомандувача керівництво армії було за продовження оборонної операції в Бахмуті. 15 березня на ще одному засіданні ставки, за словами Зеленського, думка учасників була, як і раніше, одностайною: посилювати оборону Бахмута і знищувати окупантів максимально.

Оборонна операція в районі Бахмута має найважливіше стратегічне значення для стримування російських окупантів і є головною у стійкості оборони всього фронту, наголосив 14 березня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Того самого дня в Міноборони України розповіли про "певні значні успіхи у ЗСУ" в боях за Бахмут. 20 березня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що можливостей оборони Бахмута ще не вичерпано.

26 березня Залужний повідомив, що ситуацію на цьому напрямку вдається стабілізувати.