Боєць розвідроти був у душі, коли підійшла ДРГ, він надів труси, бронежилет, став на повний зріст і залив їх кулеметним вогнем – командир 36-ї бригади G

4 серпня 2022, 17:42

Этот материал также можно прочитать на русском

Боєць розвідроти був у душі, коли підійшла ДРГ, він надів труси, бронежилет, став на повний зріст і залив їх кулеметним вогнем – командир 36-ї бригади

Сікоза: На війні страшно. Не боїться тільки дурень
Фото: 36 окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського / Facebook

В інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону військовослужбовець Збройних сил України, командир 36-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського полковник Віктор Сікоза розповів про випадки героїзму, які бачив під час війни.

"Я бачив, як боєць у розвідроті, коли дізнався, що до нього підходить диверсійно-розвідувальна група 22-го полку спецпризначенців РФ... Ну, він тоді мився в душі. Він встиг на себе надіти труси, бронежилет, став на повний зріст із кулеметом на свою вогневу позицію. І без суму в очах просто почав їх поливати зустрічним вогнем. Грубо кажучи, він один не дав цій ДРГ розвинути успіх. Він вийшов нормально, без поранень. Нагородили його. А як же без цього?" – сказав співрозмовник.

За його словами, на війні почуття страху потрібне всім, навіть воїнам, оскільки допомагає виживати.

"На війні страшно. Не боїться тільки дурень. Коли в тебе стріляють, зрозуміло, рецептори спрацьовують. І звикати до цього теж не можна, бо це може послабити всі твої відчуття і, головне, почуття самозбереження. На жаль, я бачив і зустрічав людей, які все бачили й до всього звикли, почуття страху в них не було. Страх має бути завжди. Страх дає право на життя", – наголосив Сікоза.

Він зізнався, що йому було дуже страшно.

"Я ж теж жива людина. Це були ситуації, коли на донецькому напрямку ми потрапляли в оперативне оточення. Більше було страшно не за себе, а за свій особовий склад. Низкою ухвалених рішень треба було врятувати їм [військовим ЗСУ] життя. Вивести, знайти місце, де можна пройти. Так, тоді було страшно. Але, дякувати Богу, усе вдалося", – зазначив військовий.

За його словами, останні п'ять місяців доводилося і плакати.

"Так, плакав – через втрату близьких і рідних мені людей. Кожен солдат, офіцер у підрозділах, якими я командував... як не крути, усі будуть рідними. Ми разом із ним будемо сидіти, пити чай в окопі, їсти разом у їдальні, а потім ти можеш дізнатися, що за пів години після від'їзду з позиції він загинув. Це сильно б'є по психіці, внутрішньому я. Сльози навертаються, коли ти везеш свого загиблого бійця на похорон і бачиш сльози його близьких. Це дуже важко. Але, на жаль, на війні не без втрат. Тішить, що поки пам'ять про них [воїнів ЗСУ] живе, вони завжди будуть поряд із нами", – заявив Сікоза.

Відео: В гостях у Гордона / YouTube

Війна Росії проти України Головне (оновлюється)

Контекст

Сьогодні Україну захищає понад 1 млн осіб, повідомив у липні міністр оборони України Олексій Резніков.

Наприкінці червня президент України Володимир Зеленський заявив, що "там, де ми втрачаємо одну людину, Росія втрачає п'ятьох людей". У липні президент розповів, що кількість українських захисників, які гинуть на день, скоротилася до 30 унаслідок "змін у балансі вогневої потужності".

Росія Дмитро Гордон Україна війна військові спецпризначенці Герой України російська агресія війна Росії проти України військовослужбовець інтерв’ю Віктор Сікоза