Захід транслювали у Facebook МЗС України.
"Немає безпеки в Європі без безпеки України. Будь-які дискусії про європейську безпеку мають стосуватися ЄС та України. Будь-які дискусії про Україну мають стосуватися України, насамперед. Говорити про безпеку в Європі неможливо без консультацій та участі європейців. Тому ми у сильній координації зі США, НАТО та іншими країнами-однодумцями, і це пояснює, окрім бажання висловити нашу підтримку Україні, мою присутність тут сьогодні", – сказав Боррель.
За його словами, конфлікт на кордонах України – "на порозі того, щоб заглибитись, також зростає напруженість щодо європейської безпеки".
"Росія в дуже незвичайній манері накопичує війська та зброю поблизу кордону України. І цей процес стався дуже швидко. Дозвольте нагадати, що минулого літа, кілька місяців тому, коли президент [США Джо] Байден уперше відвідав Європу, першочерговою причиною занепокоєності був Китай. І коли президент Байден і президент Путін зустрілися в Женеві, вважали, що США і Росія перебували у процесі налагодження комунікації... Але зараз усе відрізняється", – зазначив Боррель.
Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки прибув з візитом в Україну 4 січня. Це перша закордонна поїздка Борреля цього року.
Боррель у своєму блозі, присвяченому підсумкам 2021 року, закликав Євросоюз підтримувати Україну та Молдову у протидії загрозам із боку Росії.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
7 грудня під час онлайн-переговорів із Байденом Путін заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу щодо "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що Альянс не розширюватиметься на схід.
10 грудня Росія висунула вимогу до Альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ у НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
У Білому домі 17 грудня заявили, що ознайомлені з російськими проєктами договорів, наголосивши, що США не будуть вести переговори з РФ щодо "гарантій безпеки" без союзників у Європі.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог стосовно "гарантій безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
30 грудня Байден та Путін провели другу впродовж місяця розмову. Під час бесіди, яка тривала приблизно 50 хвилин, глава Білого дому попередив Путіна, що США, їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі вторгнення РФ в Україну.
+5 Київ
