$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Абсолютній більшості жителів окупованих територій не варто боятися повернення української влади – правозахисник

Абсолютній більшості жителів окупованих територій не варто боятися повернення української влади – правозахисник Голова представництва президента України у Криму Кориневич: Амністія не може стосуватися осіб, які скоїли військові злочини
Фото: dan-news.info

Приблизно 95% населення окупованих українських територій не матимуть якихось негативних наслідків із боку держави після повернення до складу України через те, що вони сприяли окупаційному режиму, брали участь у референдумі або стояли на блокпостах, заявив глава Української Гельсінської спілки із прав людини Олександр Павліченко.

Абсолютній більшості жителів окупованих територій не варто боятися приходу української влади, вони жодним чином не відповідатимуть, вважає голова Української Гельсінської спілки із прав людини Олександр Павліченко. Про це йдеться в матеріалі "РБК-Україна" "Амністія не для всіх: яким буде перехідне правосуддя на Донбасі й у Криму".

"Зрозуміло, що більшість – приблизно 95% населення – не зіткнеться з якимись негативними наслідками з боку держави через те, що вони, наприклад, сприяли окупаційному режиму або брали участь у референдумі, стояли на блокпостах, носили зброю тощо", – пояснив Павліченко.

Голова представництва президента України в АР Крим Антон Кориневич зазначив, що в концепції української сторони не прописують "каталогу професій", представників яких на окупованих територіях точно звільнять від відповідальності. Однак є розуміння, кого потрібно амністувати, а кого покарати.

"Учитель або медсестра, наприклад, не повинні бути притягнуті до відповідальності. Щодо суддів і прокурорів треба буде ще визначатися, але я вважаю, що ці люди повинні бути позбавлені можливості брати участь у подальшому житті держави", – сказав Кориневич.

За його словами, у концепції зазначено, що жодна амністія не може стосуватися осіб, які скоїли військові злочини і порушували міжнародне гуманітарне право. Вона передбачає також люстрацію осіб, які обіймали високі посади в окупаційних адміністраціях ОРДЛО і Криму, або займалися організацією сепаратистських референдумів.

Це означає, що після приходу української влади на ці території колаборанти протягом певного часу не зможуть обіймати посади в органах державної та місцевої влади, пише видання.

2014 року, відразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.

Амністія учасників бойових дій, які не брали участі в скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачена Мінською угодою і закріплена в законі "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (так званий закон про особливий статус Донбасу). Однак ця норма, так само, як і інші положення закону, набуває чинності тільки після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством. Україна наголошує, що це можливо тільки після виведення російських військ і повернення під контроль Києва ділянки російсько-українського кордону.

Законопроєкт про колабораціонізм обговорювали у Верховній Раді 2017 року. Планували, що українців, які сприяли окупаційній владі, можуть позбавити права обиратися або працювати в українських органах державної влади на строк від 10 до 15 років. Після обрання нового складу парламенту цей законопроєкт вважають відкликаним.

У травні 2020 року віцепрем'єр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що Рада може ухвалити закони про амністію і колабораціонізм.