+5 Київ
Президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю Der Spiegel, Le Monde, Time і Gazeta Wyborcza, опублікованому 2 грудня, що не згоден із прописаним у Мінських угодах розв'язанням питання про україно-російський кордон на Донбасі.
За словами Зеленського, позиція України щодо місцевих виборів в окупованих районах Донецької та Луганської областей полягає в тому, що вони можуть відбутися тільки за українським законодавством. Президент зазначив, що закон "унеможливлює присутність людей зі зброєю". Він підкреслив, що "всі українські партії повинні мати доступ, спостерігачі, журналісти, ОБСЄ, Центральна виборча комісія України", і якщо є збройні угруповання, то жодна партія не піде брати участь у виборах.
У відповідь на прохання прокоментувати ситуацію з контролем над кордоном із Росією на Донбасі Зеленський сказав, що "це буде найскладніше питання з усіх".
Зеленський підкреслив, що "не згоден із тим, як це питання було розв'язано в Мінську". Він зазначив, що, "згідно з Мінськими угодами, спочатку відбудуться вибори, потім контроль над кордоном". Президент додав, що позиція більшості українців полягає в тому, що спочатку Україна має дістати контроль над кордоном, а потім уже на окупованих територіях можуть відбутися вибори, але "цього не записано в Мінських угодах".
Він наголосив, що "там є протиріччя", і цю проблему потрібно розв'язати.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.
Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі проводять у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини й Росії. Глави держав нормандського формату зустрічалися востаннє 19 жовтня 2016 року в Берліні.
5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів Мінських угод. Під ними поставили свої підписи також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР". 12 лютого 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони передбачають припинення вогню, відведення важких видів озброєння, моніторинг міжнародних спостерігачів, проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства, амністію учасникам конфлікту, звільнення та обмін полоненими, доступ гуманітарних місій для допомоги нужденним, повернення Україні контролю над кордоном, проведення в Україні конституційної реформи в частині децентралізації. Вимог повністю поки не виконано.
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив в інтерв'ю "ВВС Україна", опублікованому в листопаді 2019 року, що Україна може вийти з Мінських домовленостей, якщо побачить, що вони не працюють.
1 жовтня 2019 року члени тристоронньої контактної групи і представники окремих районів Донецької та Луганської областей дали письмову згоду на затвердження тексту "формули Штайнмаєра", якою передбачено порядок набуття чинності кількох пунктів Мінських угод щодо місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей.
1 листопада 2019 року завершився процес дзеркального відведення озброєнь у Золотому Луганської області, 11 листопада – у Петрівському Донецької області. Розведення військ на цих ділянках було однією з умов РФ для проведення зустрічі лідерів "Нормандської четвірки". 15 листопада пресслужба президента України повідомила, що саміт з урегулювання конфлікту на Донбасі в нормандському форматі проведуть 9 грудня в Парижі.
19 листопада Зеленський заявив, що має намір обговорити на саміті терміни обміну "всіх на всіх" та чіткі терміни деокупації Донбасу. Він вважає, що питання припинення війни на Донбасі треба розв'язувати дипломатично.
