+9 Київ
Дізнатися, чия міна вбила в травні 2014 року італійського фоторепортера Андреа Роккеллі і його російського перекладача Андрія Миронова, навряд чи коли-небудь вдасться. Про це написав у Facebook український волонтер Юрій Касьянов, який у ті дні перебував в околицях Слов'янська Донецької області.
Роккеллі і Миронов загинули в селі Андріївка, яке контролювали сепаратисти. Але мінометні обстріли тоді були настільки частими і щільними, що зрозуміти, хто і по яких районах вів вогонь, часом було абсолютно неможливо, свідчить автор.
"Дістати тут кулю, гранату під колеса чи гарячий осколок від розриву міни можна було елементарно. Мене не дивує, що журналісти загинули. Уціліти, катаючись зоною бойових дій, було куди складніше", – підкреслив Касьянов.
Прицільний вогонь із міномета вести практично нереально, що робить неспроможною версію про умисне вбивство іноземців, уважає він.
"Влучити прицільно, тобто заздалегідь спланувати і здійснити вбивство журналістів у селі Андріївці, міг тільки досвідчений віртуоз, за допомогою найсучасніших приладів ведення вогню; за сприяння коректувальників, які візуально спостерігають за ціллю; використовуючи тільки нові, які не лежали десятиліттями на складах, міни; і неодмінно з божою допомогою. По-іншому вбити людей із міномета з відстані за кілька кілометрів, поза зоною прямої видимості, неможливо. Не могли це навмисно зробити ні ми, ні сепари", – переконаний волонтер.
Арешт в Італії за підозрою у скоєнні цього злочину українського добровольця Віталія Марківа він уважає операцією російських спецслужб.
"Головне – Марків не був мінометником. У добровольчому батальйоні імені Кульчицького, набраному з майданівців, зроду не було мінометів. На Карачуні була артилерія, але це була арта 95-ї бригади, і гвардійці Кульчицького жодного стосунку до неї не мали, добровольців до неї і близько не підпускали. Навіть уявити неможливо, що Марків міг пробратися на позиції мінометників і постріляти у своє задоволення. Жорстка армійська система управління, натягнуті відносини десантників із гвардійцями-добровольцями, та і простий здоровий глузд не залишає від такої версії каменя на камені", – написав Касьянов.
Викликає подив, що італійське слідство ґрунтує підозру Марківу на свідченнях французького журналіста Вільяма Рогелона, що вижив під час обстрілу, зазначив автор публікації.
"Він (Рогелон. – "ГОРДОН") не міг знати, звідки стріляли, і до того ж – хто стріляв. Він не міг проникнути на Карачун, який був обложений фортецею, щоб знати, що Марків там служить. Цей фантазер ніяк не міг бути одночасно у двох точках – на Карачуні і в Андріївці, щоб знати, що саме міна, випущена з Карачуна, влучила в машину в Андріївці. І що цю міну прицільно навів на журналістів саме Віталій Марків", – прокоментував Касьянов версію обвинувачення.
"У захисту є безліч аргументів, показань свідків, які не залишать від російської, по суті, версії каменя на камені", – переконаний волонтер.
30 червня 2017 року Марківа було затримано в Італії. Його підозрюють у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі і його російського перекладача Андрія Миронова на Донбасі. Вони загинули 24 травня 2014 року в районі Слов'янська Донецької області.
Генконсульство України в Мілані звернулося в суд італійського міста Павія з клопотанням про надання інформації щодо підстав та обставин затримання нацгвардійця. Генеральна прокуратура України буде захищати права українського бійця.
У Міністерстві внутрішніх справ України розповіли, що кримінальне провадження проти Марківа італійські правоохоронці відкрили за свідченнями французького журналіста, який надав відеоряд, що нібито підтверджує причетність Марківа до вбивства Роккеллі.
Українські правоохоронці вважають, що загибель громадянина Італії Роккеллі і його російського перекладача Миронова сталася внаслідок артобстрілу з боку російсько-терористичних військ. На озброєнні батальйону імені Кульчицького, де служить Марків, у 2014 році не було мінометів, з яких вели обстріл, заявили в Нацгвардії.
