+13 Київ
Росія може й надалі використовувати свої збройні сили проти України для досягнення політичних або економічних цілей, заявив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", фрагмент якого опублікували 29 червня.
Він зазначив, що думку про ймовірність військового наступу РФ поділяє значна кількість військових аналітиків.
"У НАТО також розуміють, наскільки реальним є використання військового потенціалу Росії проти України, причому його активізація можлива якраз у найближчій перспективі. Тому нам треба ментально бути готовими до того, що Росія не зупиниться перед використанням збройних сил для досягнення своїх політичних або економічних цілей", – сказав дипломат.
Він поінформував, що, з одного боку, Росія нарощує свої сили на кордоні з Донбасом, а з іншого – посилює угруповання своїх військовослужбовців у тимчасово окупованому Криму.
"Досить часто приводять у підвищену бойову готовність російські окупаційні сили на території окупованого Донбасу. Будь-які навчання можуть досить швидко перейти в активну фазу бойових дій, тому ризик, однозначно, зростає, і, звісно, військові це бачать. Нещодавно була заява представника Головного управління розвідки Міністерства оборони, військові чітко розуміють загрози від таких акцій", – сказав Бондар.
Заступник міністра вважає, що Росія може вдаватися до таких дій із кількох причин, наприклад, через невдоволення результатами голосування про внесення змін до конституції РФ і пов'язану з цим внутрішню нестабільність, а також через нестачу води у Криму. Водночас, підкреслив дипломат, позиція України щодо води однозначна – її не можна подавати до деокупації півострова.
"Тому це стати однією із причин, чому росіяни можуть вдатися до активних бойових дій, зокрема на лінії фронту між українськими і російськими військами", – сказав він.
МЗС України інформує міжнародних партнерів про те, що Росія не відмовляється від своєї агресивної політики, розповів Боднар. Зокрема, про це повідомили канцлерку Німеччини Ангелу Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона, які ведуть комунікацію з російською стороною.
Між Україною і Росією сьомий рік триває конфлікт. Навесні 2014 року після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня Росія анексувала український півострів Крим. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.
Відразу після анексії Криму Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
Україна забезпечувала завдяки Північно-Кримському каналу до 85% потреб Криму у прісній воді. Після анексії Криму РФ навесні 2014 року Київ припинив подавати воду на півострів. У квітні 2017 року кримська влада запевняла, що їм вдалося цілковито подолати цю проблему, але, як повідомили "Крим.Реалії" експерти, ця інформація не відповідає дійсності. За даними ЗМІ, у Криму поки що не знайшли альтернативи постачанню дніпровської води, окрім масштабного викачування підземних вод.
Екскомандувач сухопутних сил США в Європі генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес вважає, що під час військових навчань "Кавказ 2020" у вересні 2020 року РФ може вторгнутися в Херсонську область, щоб вирішити проблему з постачанням води у Крим.
