$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Клімкін: Ідея Кремля полягає в тому, щоб фрагментувати Україну, розчленувати її

Клімкін: Ідея Кремля полягає в тому, щоб фрагментувати Україну, розчленувати її Клімкін: Тактика Кремля – постійно підвищувати ставки і тиск
Фото: ЕРА

За словами українського міністра закордонних справ Павла Клімкіна, конфлікт Росії та України – екзистенційний, питання для Києва стоїть, як "бути чи не бути", і тут не може бути компромісів.

Донбас потрібен Російській Федерації для того, щоб роздробити Україну під виглядом федералізації, заявив на "Ялтинській європейській стратегії" (YES) у Києві 15 вересня український міністр закордонних справ Павло Клімкін, передає кореспондент "ГОРДОН".

За словами Клімкіна, конфлікт Росії та України – екзистенційний, питання для Києва стоїть, як "бути чи не бути", і тут не може бути компромісів.

"Хто з українських кандидатів у президенти є більш проросійським, хто не проросійським – це дурні запитання. Росія не цікавиться, чи будуть тут більш або менш проросійські реалії. Кремль бореться абсолютно за інше... Ця ідея полягає у тому, щоб фрагментувати Україну, розчленувати її", – заявив Клімкін.

Він додав, що тактика Кремля – "постійно підвищувати ставки і тиск".

"А західна стратегія у більшості випадків була зменшувати ставки. Чи є такий асиметричний підхід правильним? Я сумніваюся... Для Росії це також екзистенційний момент, тому що будь-який успіх України як європейської країни впливатиме на ситуацію в Молдові та Грузії... Донбас – це не питання для росіян, їм все одно, що там відбувається. Просто все одно. Уся ідея в тому, щоб використовувати Донбас для легітимізації реалій і заштовхнути, власне, цю територію Україні вже під прапором російської ідеї федералізації України. Тому тут не може бути компромісів", – сказав Клімкін.

Збройний конфлікт на Донбасі між українською армією і проросійськими бойовиками триває з квітня 2014 року. Україна, США і низка інших держав, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ та Європейський союз обвинувачують Російську Федерацію у втручанні в конфлікт та використанні регулярних військ у бойових діях на боці бойовиків, проте російське керівництво продовжує заявляти, що РФ не є стороною протистояння.

Голова комітету Ради Федерації РФ із міжнародних справ Костянтин Косачов заявив у травні 2015 року, що якщо Україна хоче зберегти Донбас, вона має поставитися до нього, як до особливого регіону.

Переговори про врегулювання конфлікту відбуваються у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини і Росії.

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд і Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів із виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення військових дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів у місцеві органи влади тощо.

Із 18 жовтня 2014 року в Україні діє закон про особливий статус Донбасу, однак чинності набула тільки його перша стаття, що передбачає введення на три роки особливого порядку в окремих районах Донбасу. Список районів визначається рішенням Верховної Ради. Інші статті закону не набрали чинності і почнуть діяти з дня набуття повноважень органів місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу, обраних на позачергових виборах, проведених згідно із законодавством України.

Президент України Петро Порошенко відкидає можливість набуття чинності закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу доти, доки всі сторони конфлікту не виконають умов досягнутих у Мінську домовленостей.

10 жовтня 2017 року Верховна Рада на рік продовжила дію закону про особливий статус Донбасу.