+10 Київ
Вулицю імені вбитої активістки Катерини Гандзюк у Херсоні перейменують на Лютеранську. Таке рішення ухвалив Верховний Суд України 27 серпня, його опублікували в Єдиному реєстрі судових рішень України.
"Визнати протиправним та скасувати п. 2 і п. 3.1 в частині слів "і розділ "Вулиці" назвою "вулиця Катерини Гандзюк" рішення Херсонської міської ради №1840 від 22 лютого 2019 року "Про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк", – зазначено в рішенні суду.
Суд визнав протиправними дії міського голови Володимира Миколаєнка під час проведення голосування щодо питання перейменування вулиці.
Адвокат голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера Дмитро Ільченко написав у Facebook, що вулицю Гандзюк на Лютеранську переіменують до місцевих виборів.
"Жителі вулиці Лютеранської звернулися до суду з вимогою зберегти назву їхньої вулиці, яку, раптово і всупереч усім встановленим процедурам, перейменували на вулицю Катерини Гандзюк. Жителі вулиці стверджували, що їхньої думки не було враховано, обґрунтувань про те, який саме героїчний вчинок зробила Гандзюк, немає. Лютеранська – історична назва, яку було відновлено під час декомунізації, а тому повторне перейменування неможливе", – написав він.
"Ця вулиця все рівно буде переіменована на вулицю імені Катерини Гандзюк. Питання суто часу", – написав у Facebook адвокат Масі Найєм.
10 травня 2019 року Херсонський окружний адміністративний суд скасував рішення Херсонської міськради від 22 лютого про перейменування вулиці, якій дали ім'я Гандзюк. Протиправними визнано і саме рішення міськради, і дії Миколаєнка під час голосування щодо перейменування.
У листопаді 2019 року Апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги Херсонської міськради і залишив без змін рішення Херсонського окружного адміністративного суду.
Гандзюк облили сірчаною кислотою вранці 31 липня 2018 року поблизу під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в очі. 4 листопада активістка померла.
У справі про напад на Гандзюк заарештували п'ятьох людей. На початку червня 2019 року виконавцям злочину (всі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.
Слідство вважає Мангера замовником, а його помічника Олексія Левіна – організатором злочину. Їм висунули підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (організація скоєння за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, що має характер особливого мучення, що призвело до смерті потерпілого).
У лютому 2019 року Мангеру обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю вийти на свободу під заставу в розмірі 2,5 млн грн. Заставу за нього внесли, і аж до червня 2020 року політик перебував на свободі. У червні його заарештували, Левін перебуває під арештом із березня. Востаннє запобіжний захід їм продовжили до 18 жовтня.
Наприкінці липня Офіс генпрокурора передав до суду обвинувальний акт щодо Мангера і Левіна. 28 серпня у Дніпровському районному суді Києва розпочався розгляд справи. Прокурор попросив для обвинувачених по 12 років в'язниці.
Під час досудового розслідування Левін відмовлявся співпрацювати зі слідством. Мангер заявляв про свою невинуватість. За словами чиновника, він не був знайомий із Гандзюк.
