$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Днем Перемоги 9 травня вважає 15% українців. У 2018 році такої думки дотримувалося 58% громадян – опитування

Днем Перемоги 9 травня вважає 15% українців. У 2018 році такої думки дотримувалося 58% громадян – опитування 67% українців переконані, що Україна зробила найбільший внесок у перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні
Фото: depositphotos.com

Днем Перемоги 9 травня вважає 15% українців. Про це свідчать опубліковані 3 травня підсумки опитування Соціологічної групи "Рейтинг".

Соціологи зазначають, що однією з головних змін в історичній пам'яті українців стала переоцінка їхнього ставлення до 9 травня. До цього року 80% дорослого населення України сприймали цю дату як свято, що має значний особистий символізм. Проте 2022-го для 36% опитаних він перейшов у розряд пережитків минулого, а 22% – повсякденності.

"Переможний" символізм цього дня змінився на "меморіальний". Із 2012 року фіксувалася поступова динаміка переосмислення цієї дати. Але війна з Росією різко змінила погляди українців, і сьогодні для 80% опитаних – це День Пам'яті, і лише для 15% – День Перемоги (у 2018-му таких було 58%)", – ідеться у повідомленні.

Водночас, попри зміну ставлення до символізму Дня Перемоги, українці високо (78%) оцінюють внесок українського народу у перемогу над фашизмом, а 67% переконані, що Україна зробила найбільший внесок у перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні. Про Росію такої думки 23%, Білорусь – 24%, інші країни СРСР – 21%.

"Щодо союзників: про те, що найбільший вклад зробили США, говорять 30% українців, Великобританія – 27%", – уточнили соціологи.

Опитування проводили 27 квітня серед громадян України віком понад 18 років по всій країні, крім тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях, а також Криму. Опитано 1000 респондентів за допомогою телефонного інтерв'ю з використанням комп'ютера. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95 – не більше ніж 3,1%.

Контекст

23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина вирішили розділити сфери впливу у Східній Європі та підписали договір про ненапад. Документ відомий як пакт Молотова – Ріббентропа, по прізвищах міністрів закордонних справ СРСР і Німеччини, які поставили під ним підписи. За тиждень після укладання пакту Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. Закінчилася війна 2 вересня 1945 капітуляцією Японії.

У 1941 році Німеччина із союзниками, всупереч договору, здійснила напад на СРСР. Період із 22 червня 1941 року до 9 травня 1945 року в російській історіографії називають Великою Вітчизняною війною.

У РФ стверджують, що СРСР "ніколи не був союзником гітлерівської Німеччини" і що він вимушено підписав договір про ненапад. У МЗС Росії у 2019 році заявили, що цей крок дав можливість Радянському Союзу відтягнути початок війни майже на два роки та зміцнити обороноздатність країни, "у такий спосіб було врятовано сотні тисяч життів".

До 2015 року в Україні на офіційному рівні 9 травня святкували День Перемоги, але у 2015 році Верховна Рада внесла зміни до законодавства: 8 травня було встановлено День пам'яті та примирення на честь всіх жертв Другої світової війни, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні