$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +9 Київ

Україна – серед країн Європи, які мають недостатні запаси прісної води

Україна – серед країн Європи, які мають недостатні запаси прісної води В Україні є ознаки нестачі води, особливо на півдні та сході
Фото: depositphotos.com
В Україні на одну особу на рік припадає від 1500 до 1700 м³ води, цей індекс означає, що багато регіонів України опинилися у стані водного стресу. Про це пише "Цензор.НЕТ" у статті, підготовленій на основі інформації експертів Світового фонду природи в Україні (WWF).

"Серед країн Європи, які мають недостатні запаси прісної (у тому числі й питної) води, є і Україна. На планеті запасів прісної води не так багато – 2,5–3%. Цей мізер у масштабах Землі – льодовики, поверхневі водні об'єкти (річки, озера, болота, водосховища, ставки), вода у ґрунті та атмосферна вода. Для кращого розуміння цього показника науковці запровадили поняття індексу доступності води. Якщо доступної води у країні більше ніж 2000 м³ на особу на рік, вона вважається достатньо забезпеченою водними ресурсами. Якщо менше 500 м³ на особу на рік – це вважається водним дефіцитом", – пояснює авторка матеріалу Ольга Скороход.

В Україні є ознаки нестачі води, особливо на півдні та сході, де багато річок пересихають улітку.

"Така ситуація не нова, такі явища спостерігалися і раніше, але зміна клімату загострює проблему. Тобто річки пересихають, а наступного сезону через відсутність опадів не відновлюються. Ситуація, коли в селах Херсонщини, Миколаївщини, Одещини у принципі немає води, уже є реальністю", – зазначає журналістка.

Щоб у майбутньому не мати дефіциту прісної води, потрібно цей ресурс ефективно використати й економити, пише авторка. Найбільшим користувачем води є агросектор, на потреби якого витрачають 70% води у світі, тому важливим є контроль ефективності та споживання води саме агровиробниками.

"Для виробництва 1 кг пшениці треба витратити 1–2 м³ води, а щоб виростити 1 кг рису води може знадобитися аж до 4 м³. Тому впровадження передових та ефективних технологій в агросекторі є дуже важливим. Наприклад, принцип "більше врожаю за одну краплю", коли полив здійснюється крапельним шляхом цілеспрямовано під кожну рослину. Таких методів багато, їх постійно треба впроваджувати, і акцент на цьому має робити держава, стимулюючи просунуті технології в сільському господарстві. Наскільки український сектор розуміє проблему і переходить у нові методи? На думку експертів WWF, тут потрібно працювати над підвищенням обізнаності”, – зазначає Скороход.

Також важливо, щоб під час водозабору з річки або водосховища вели облік для розуміння реальної кількості відібраної води, наголошує авторка статті.

Контекст

До 2050 року в Україні може виникнути дефіцит питної води через скидання небезпечних речовин, недостатньо очищених стоків та засмічення річок, повідомляли в Державній екологічній інспекції України. У національній гідрометеослужбі зазначали, що концентрація токсичних сполук в українських річках у 30–40 разів перевищує гранично допустимі норми.

Секретар Ради нацбезпеки та оборони України Олексій Данілов наголошував, що гарантування водної безпеки країни в умовах зміни клімату є стратегічним завданням.