"Приблизно 4 млн справ на рік розглядають суди. [...] За наявності 4 млн справ судді треба розглянути приблизно 200 справ на місяць. Відписати таку кількість ухвалених рішень у письмових судових актах не дуже просто – є помилки, неточності, виправлення. Людина читає і думає: "Ти що, нормально не міг написати?" І рівень довіри до судів знижується. Це свідчить про те, що суди не подобаються людям. Але і суддям вони теж не подобаються", – сказав суддя ВС.
За його словами, "нікому із суддів не подобається, що доводиться працювати роками в умовах кадрового дефіциту, в умовах критичного ставлення до результатів роботи і з огляду на те, що більше ніж половину рішень не виконують".
"У суді, як і в суспільстві, люди різні – є порядні, а є корупціонери й нечесні. Але в нас про добре рідко почуєш у новинах. [...] Звісно, суддя має бути зразком. Адже навіть якщо на 100 суддів один щось не те зробив, суспільство засуджує всю систему, усіх чинних суддів", – пояснив Ткачук.
Він також зазначив, що "в судах Києва навантаження на суддю – 250 справ на місяць".
"Зрозуміло, що виписати нормально і повно рішення за такої кількості надзвичайно складно. І з цим щось треба робити", – вважає Ткачук.
Суддя Верховного Суду Ткачук: Щоб люди захищали країну, військовослужбовцям потрібно дати можливість відстоювати права в суді зараз, а не за 5–10 років. Читайте повну версію інтерв'ю
Контекст
2014 року в Україні розпочали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.
У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя (ВРП). Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посад, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури обрання і призначення суддів, які було введено в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.
13 липня 2021 року Рада ухвалила законопроєкт про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) із пропозиціями президента Володимира Зеленського.
14 липня парламент ухвалив у другому читанні ще два "судові законопроєкти" – про створення Етичної ради із профоцінювання і доброчесності членів Вищої ради правосуддя, а також про адміністративну відповідальність за невиконання вимоги інспектора ВРП.
Ухвалення "судових" законопроєктів привітали ЄС, США і посли G7.
3 серпня Зеленський підписав три закони з пакету судової реформи. Усі вони вже набули чинності.
Представник президента в Конституційному Суді України Федір Веніславський говорив на початку вересня, що ВККС має відновити роботу до кінця року. За його словами, до цього часу також запрацює Етична рада, яка має оновити склад ВРП.
Міжнародні партнери України 10 вересня подали у ВРП два списки експертів для їх добору та призначення в Етичну раду при ВРП і відбіркову комісію при ВККС.
13 вересня Рада суддів України не змогла набрати достатню кількість голосів, щоб обрати трьох членів Етичної ради. Зеленський заявив, що "не допустить блокування головної реформи країни", в Офісі президента провели робочу зустріч за участю послів "Великої сімки", суддів, представників Верховної Ради, уряду України. За підсумками зустрічі погодили спільну заяву.
21 вересня Рада суддів України оголосила про початок обрання на посаду члена Етичної ради при ВРП за своєю квотою.
+10 Київ
