+9 Київ
22 березня 2022 року, вівторок
До нас повернулися 1990-ті. На базарах з'явилися нові продавці, явно не місцеві. Торгують із полу та розкладних столиків. В асортименті: горілка, коньяк, пиво, сигарети, сірники, сіль та інше. Усе російське. Був здивований, що є в наявності курячі яйця з Ханти-Мансійська, ковбаса з Підмосков'я. Торгують як за гривні, так і за рублі. Коефіцієнт 1 грн до 1,25 руб. Ціни при цьому захмарні.
Знайома каже, що коли віджали Донбас, курс був 1 грн до 2 руб. Принципово не купуємо, знаходимо ларки, де торгують залишками українських харчів. З'явилися міняли, міняють усе на все, гривні на рублі, гривні на долари, долари на рублі. Я вважав, що цей клас уже вимер, адже в Україні не було проблем з обміном. Помилявся.
Стали возити з Криму ліки, торгують також із полу і картонних ящиків. Усі ліки є аналогами. Назви трохи поміняли й весело випускають ліки. Наприклад, "Бі-престаріум" у них називається "Престанс" і так далі.
Усе, що вони можуть, – красти розробки "загнивающей" Європи. За дією на організм вони теж менш ефективні, це не тільки моя думка, це збірний підсумок.
Тепер про ціни. Ліки проти тиску, які я купував до війни, мені обходилися у 200 грн. У "асвабадітєлєй" – 450–500 грн. Люди купують, віддають останнє, бо без них не можуть жити.
Попередній запис у щоденнику – 13 березня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
