Досудове розслідування проводять за ст. 236 Кримінального кодексу України (порушення правил екологічної безпеки), зазначив він.
"Питання виникає стосовно екологічної безпеки на самому підприємстві, а також навколо нього. На даний час триває проведення експертиз, ми відібрали там певні зразки. Більше інформації я надати не зможу, оскільки розслідування ще триває", – сказав Говоруха.
Голова прокуратури області додав, що підозри в цьому провадженні ще нікому не оголошено.
Згідно з висновками експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відходи червоного шламу мають негативний вплив на довкілля, а також життя і здоров'я людини завдяки вияву отруйних (сильнодійних), токсичних та екотоксичних властивостей. Експертиза встановила, що в червоному шламі є сполуки шестивалентного хрому, міді, цинку, селен та його сполуки, кадмій та його сполуки, меркурій і його сполуки, миш'як, свинець та його сполуки.
Адвокат АО Greco Артемій Воробйов заявив, що цей вид відходів не можна зберігати на території України, оскільки і бокситова руда, яку переробляє МГЗ, і відходи, і кінцевий продукт є імпортними товарами. "Ст. 32 закону "Про відходи" забороняє будь-яке ввезення іноземних відходів в Україну з будь-якою метою, окрім транзиту. Захоронювати тут іноземні відходи заборонено", – сказав юрист.
Представники громадської організації "Стоп шлам" у листопаді 2020 року подали в суд на МГЗ і в першій інстанції здобули рішення на свою користь: їм присудили компенсацію на загальну суму 9,2 млрд грн за шкоду екології та здоров'ю людей, якої завдають сховища червоного шламу.
Після рішення суду про компенсацію Мін'юст зупинив дію свідоцтв експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які встановили суму збитку.
29 липня екологічні активісти звернулися в міжнародні екологічні організації з відкритим листом, у якому закликали їх допомогти в боротьбі із загрозою екологічної катастрофи в Північному Причорномор'ї.
Екологи адресували своє звернення представникам Програми ООН щодо довкілля (UNEP), Міжнародному союзу охорони природи і природних ресурсів (IUCN), Європейському агентству довкілля (ЕЕА), "Грінпіс" (Greenpeace), Організації ООН щодо промислового розвитку (UNIDO), Інституту всесвітнього спостереження (WI), Всесвітньому фонду дикої природи (WWF), Глобальному екологічному фонду (GEF), Міжнародному союзу екологічної економіки (ISEE) і Міжнародному зеленому хресту (IGC).
Зараз справу розглядає Апеляційний суд Миколаївської області.
+10 Київ
