У відомстві вважають, що телеканали почали готуватися переходити на українську мову останнього моменту, і зробили це "недбало, примітивно й формально, щоб потім апелювати до падіння рейтингів і втрати доходів".
"Одні телеканали одразу проігнорували вимоги закону, скориставшись цим для виграшу в конкурентному змаганні, а інші, переживши рейтингові втрати кількох днів, теж вдалися до порушення закону", – ідеться у заяві Нацради.
У відомстві заявили, що телеканали навмисне порушують закон, оскільки за це не передбачено жодного покарання. У зв'язку із цим там закликали ввести економічні важелі впливу – штрафи і гранти.
"Лише поверхово – поки що – аналізуючи причини цих втрат, можна назвати низку причин. Одна з них – категорично низька якість озвучування, що різко відштовхнула навіть ту частину аудиторії, яка хотіла дивитися українською! Прикро, що якість озвучування і дубляжу, які були і залишаються особливою гордістю кінопрокату протягом багатьох років, недоступна деяким телеканалам навіть за умови нечуваної досі фінансової підтримки з боку власника", – заявили в Нацраді.
Контекст
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
Частина положень закону набули чинності 2020-го і 2021 року. Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можна використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін. За перші два місяці дії норми мовний омбудсмен отримав майже 1 тис. повідомлень і скарг на її недотримання.
Окремі норми, зокрема, стаття про штрафи, набудуть чинності тільки з 2022 року.
Статтю 23 закону про дубляж фільмів українською, яка набула чинності з 16 липня, хотіли відтермінувати – нардепи від "Слуги народу" Євгенія Кравчук і Микита Потураєв зареєстрували у парламенті 24 травня проєкт закону №5554, який передбачав, що стаття буде чинною не з 16 липня 2021 року, а за два місяці після зняття карантину.
Як пояснював Потураєв, через карантин "немає достатньої кількості годин розважального контенту українською мовою, щоб із 16 липня виконувати цю норму".
Однак Рада не змогла навіть включити до порядку денного цей законопроєкт.
Пізніше вивести створення і показ фільмів і телепрограм з-під дії мовного законодавства спробували за допомогою правок до законопроєкту про кошти на реставрацію і ремонт пам'яток культурної спадщини. Після того як про них стало відомо, частину правок відхилили автори, одну відхилив профільний комітет.
+5 Київ
