RU
 

Через позов громадської організації "Стоп шлам" Міністерство захисту довкілля зупинило будівництво нового сховища червоного шламу на МГЗ

Позов до Миколаївського глиноземного заводу подали потерпілі від червоного шламу
Позов до Миколаївського глиноземного заводу подали потерпілі від червоного шламу
Фото: tsn.ua

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднило на своєму сайті наказ від 11 серпня, яким, зокрема, зупиняє розгляд висновків з оцінювання впливу на довкілля для Миколаївського глиноземного заводу.

У наказі міністерства зазначено, що зупинено розгляд документів ТОВ "МГЗ" з отримання дозволів на будівництво нового ставка-накопичувача відходів виробництва алюмінію – червоного шламу. Мінекології опублікувало на своєму сайті оголошення про початок громадського обговорення цього проєкту.

Розгляд призупинено до ухвалення судом остаточного рішення у справі за позовом громадської організації "Стоп шлам",  ідеться у наказі від 11 серпня.

Позов до ТОВ "МГЗ" надіслали потерпілі від червоного шламу.

Миколаївський глиноземний завод, що належить російському бізнесменові Олегу Дерипасці, має намір побудувати під Миколаєвом ще одне, третє, сховище для відходів від обробки бокситу і виробництва глинозему – червоного шламу, писало місцеве видання "НикВести".

Контекст:

Згідно з висновками експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відходи червоного шламу негативно впливають на довкілля, а також життя і здоров'я людини внаслідок прояву отруйних (сильнодійних), токсичних та екотоксичних властивостей. Експертиза встановила, що у червоному шламі є сполуки шестивалентного хрому, міді, цинку, селен та його сполуки, кадмій та його сполуки, меркурій та його сполуки, миш'як, свинець та його сполуки.

Адвокат АО Greco Артемій Воробйов заявив що цей вид відходів не можна зберігати на території України, оскільки і бокситова руда, яку переробляє МГЗ, і відходи, і кінцевий продукт є імпортними товарами. "Ст. 32 закону "Про відходи" забороняє будь-яке ввезення іноземних відходів в Україну з будь-якою метою, крім транзиту. Захоронювати тут іноземні відходи заборонено", – резюмував юрист.

Представники громадської організації "Стоп шлам" у листопаді 2020 року подали у суд на МГЗ і в першій інстанції отримали рішення на свою користь: їм присудили компенсацію на загальну суму в 9,2 млрд грн за шкоду екології та здоров'ю людей, завданих сховищами червоного шламу.

Після рішення суду про компенсацію Мін'юст зупинив дію свідоцтв експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які встановили суму збитків.

29 липня екологічні активісти звернулися до міжнародних екологічних організацій з відкритим листом, в якому закликали їх допомогти у боротьбі із загрозою екологічної катастрофи у Північному Причорномор'ї.

Екологи адресували своє звернення представникам Програми ООН із питань довкілля (UNEP), Міжнародному союзу охорони природи і природних ресурсів (IUCN), Європейському агентству довкілля (ЕЕА), "Грінпіс" (Greenpeace), Організації ООН із промислового розвитку (UNIDO), Інституту всесвітнього спостереження (WI), Всесвітньому фонду дикої природи (WWF), Глобальному екологічному фонду (GEF), Міжнародному союзу екологічної економіки (ISEE) і Міжнародному зеленому хресту (IGC).

Зараз справу розглядає Апеляційний суд Миколаївської області.

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ