$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Без Булгакова, Пушкіна та Лермонтова. Як може змінитися шкільна програма в Україні

Без Булгакова, Пушкіна та Лермонтова. Як може змінитися шкільна програма в Україні В Україні можуть вилучити зі шкільної програми всіх російських письменників
Фото: depositphotos.com
З української шкільної програми 6–11 класів можуть вилучити всіх російських та білоруських авторів, а Миколу Гоголя та кримського татарина Таїра Халілова – вивчати під час уроків української літератури, а не світової. Таке рішення ухвалила група експертів при Міністерстві освіти і науки, куди входять шкільні вчителі, філологи та інші педагоги.

Група експертів рекомендувала:

  • вилучити з підручників байки Івана Крилова, оповідання Антона Чехова, билини "Ілля Муромець та Соловей-Розбійник", повість Василя Бикова "Альпійська балада", де йдеться про радянських військовополонених;
  • у сьомому класі не вивчати Олександра Пушкіна, а натомість читати більше Роберта Бернса, Йоганна Гете, Генріха Гейне та Адама Міцкевича;
  • викреслити з програми "Пурпурові вітрила" Олександра Гріна;
  • замість Пушкіна та Михайла Лермонтова у дев'ятому класі більше вивчати творчість Шарлотти Бронте, Джейн Остін, Джозефа Конрада та Віктора Гюго;
  • не вивчати у восьмому класі "Собаче серце" Михайла Булгакова. Експерти вважають, що твір надто тяжкий для школярів через складний історичний контекст;
  • видалити зі списків додаткового читання "Людину-амфібію" Олександра Бєляєва, "Білий Бім Чорне Вухо" Гавриїла Троєпольського, "Три товстуни" Юрія Олеші, "Мцирі" Лермонтова, "Лихо з розуму" Олександра Грибоєдова, "Бабин Яр" Анатолія Кузнєцова. Натомість пропонують почитати "Гаррі Поттера і таємну кімнату" Джоан Роулінг, "Томасину" Пола Гелліко, "Еміль і детективи" Еріха Кестнера та інші;
  • у 10-му класі не читати "Алхіміка" Паоло Коельо, який був у програмі з 2017 року, тому що твір важкий для сприйняття підлітків. Сам Коельо після початку війни написав у своєму Twitter, що "українська криза – це зручний привід для русофобії";
  • не заносити до списків додаткової літератури твори Федора Достоєвського, зокрема "Ідіот", "Злочин і кара", "Брати Карамазови", Льва Толстого – "Анна Кареніна", "Війна і мир". А також Чехова, Івана Буніна, Сергія Єсеніна, Миколи Гумільова, "12 стільців" Іллі Ільфа та Євгена Петрова, Миколи Некрасова, Олександра Купріна, Андрія Тарковського, Марини Цвєтаєвої;
  • не читати віршів Анни Ахматової, Олександра Блока, Володимира Маяковського, Бориса Пастернака;
  • замість "Майстра і Маргарити" Булгакова в 11-му класі більше вчити "Чуму" Альбера Камю;
  • творчість Таїра Халілова, сучасного кримськотатарського письменника, перенести в українську літературу і те саме зробити з Миколою Гоголем.

Водночас, як зазначає "BBC News Україна", усе це є лише рекомендаціями, із якими ще має ознайомитися міністерство й вирішити, чи оновлювати навчальні програми.

"Коли буде наказ МОН, тоді можна буде говорити про те, що рішення прийнято. Ця група не може наказати внести комусь зміни, це проміжне рішення, яке має затвердити МОН", – пояснює головна редакторка сайта "Нова українська школа" Вікторія Топол.

Нардеп, член комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук у своєму Instagram пояснив важливість ініціативи зі зміни шкільної програми.

"Більше половини програми "Зарубіжної літератури" із 6-го по 11-й клас в Україні складали російські письменники. Культурний фронт – це soft power Росії, і те, що нам з дитинства нав'язували "велику російську літературу" і що ми маємо її вивчати, – це один з елементів гібридної війни та маркування "русского мира", – наголосив він.

Грищук також додав, що це допоможе розвантажити навчальну програму, оскільки фактично неможливо було прочитати всі занесені до програми твори.

Переглянути цей допис до Instagram

Грищук Рома (@grishchuk)

Контекст

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україні стартувала кампанія з масової дерусифікації. Насамперед ідеться про зміну топонімів та демонтаж пам'ятників російським діячам.

Наприклад, в Ужгороді перейменують 58 вулиць, в Івано-Франківську – 25. Також змінили назви низки топонімів у Харкові. Крім того, в Ужгороді, Тернополі та Мукачеві прибрали пам'ятники Пушкіну. У Мукачеві також демонтували пам'ятник радянському танку, встановлений ще 1969 року.

У Києві 10 травня закінчилося голосування про перейменування п'яти станцій метро, чиї назви були пов'язані з РФ та Білоруссю.