Водночас 29% респондентів сказали, що вони не згодні з цим твердженням.
Ще 23% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією щодо цього питання.
Найбільше з цією тезою згодні жителі західних областей України (68%), у центрі й на півдні – 46% і 43% відповідно, найменше – на сході (35%).
Опитування проводили з 22-го до 29 квітня в усіх регіонах України, крім окупованих територій Донецької та Луганської областей, а також Криму. Загалом опитано 2021 респондента віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
Контекст
23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина вирішили розділити сфери впливу в Східній Європі й підписали договір про ненапад. Документ відомий як пакт Молотова – Ріббентропа, за прізвищами міністрів закордонних справ СРСР і Німеччини, які поставили під ним підписи. За тиждень після укладення пакту Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. Закінчилася війна 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії.
У 1941 році Німеччина із союзниками, всупереч договору, напала на СРСР. Період із 22 червня 1941 року до 9 травня 1945 року в російській історіографії називають Великою Вітчизняною війною.
У РФ стверджують, що СРСР "ніколи не був союзником гітлерівської Німеччини" і що він вимушено підписав договір про ненапад. У МЗС Росії 2019 року заявили, що цей крок дав Радянському Союзу змогу відтермінувати початок війни майже на два роки і зміцнити обороноздатність країни, "тим самим було врятовано сотні тисяч життів".
До 2015 року в Україні на офіційному рівні вшановували тільки День Перемоги (9 травня), але 2015 року Верховна Рада внесла зміни до законодавства: 8 травня було встановлено День пам'яті і примирення на честь усіх жертв Другої світової війни, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
+10 Київ
