$39.55 €42.43
menu closed
menu open
weather +17 Київ

Голобуцький: Радуцький виступив проти потужної "мафії крові". Не факт, що встоїть. Але принаймні він пробує

Голобуцький: Радуцький виступив проти потужної "мафії крові". Не факт, що встоїть. Але принаймні він пробує Михайло Радуцький став автором законопроєкту, який регулює, зокрема, надання пацієнтам в Україні донорської крові
Фото: Mihail Radutsky / Facebook

В Україні є нелегальний ринок крові, який не тільки не безкоштовний для пацієнтів, але часто й небезпечний, заявив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. Політолог проаналізував законопроєкт нардепа від "Слуги народу" Михайла Радуцького і дійшов висновку, що документ у разі ухвалення може бути кроком до розв'язання проблеми.

Законопроєкт №2429 про ліквідацію штучних бюрократичних бар'єрів та корупційних чинників у сфері охорони здоров'я, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні наприкінці 2019 року, спрямований, зокрема, проти "мафії крові", заявив 13 лютого на своїй сторінці у Facebook заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

"Для інформації: банки крові не можуть допомогти всім, адже при нормі 33 донори (надійніше – 40, це лише 4% населення) на 1000 людей в Україні тільки 11. Офіційна вартість крові для донора: 16 грн за 100 мл. "Ринок донорської крові" звучить цинічно, але такі реалії, навіть якщо на це заплющувати очі. Переважна більшість українців у курсі, наскільки проблемним є питання донорської крові: де знайти потрібну, притому швидко", – написав політолог.

Гарантії держави щодо забезпечення безкоштовною кров'ю не працюють і зазвичай близьким пацієнта "натякають", де і за якою ціною можна купити потрібну кров, зазначив він.

"Так, це дозволяє вирішити проблему (якщо, звісно, вдається знайти гроші). Але це і є чорний ринок. Точніше, майже легальний чорний ринок, бо всім треба, проблема є і проблему якось треба вирішувати. Це якщо опустити момент якості. Для донорської крові "якість" – це такий пристойний евфемізм до слів "не смертельно небезпечна", "не заражена гепатитом чи ВІЛ" тощо. Щоб не одразу народ лякати. Хіба що ті, хто дуже зацікавляться питанням, з'ясують невеселий факт: в Україні чи не всі гемофіліки – заодно і гепатитні хворі. Власне, через переливання "неякісної" (читай просто – "зараженої") крові. Це не тому, що в нас усі працівники галузі – злобні пофігісти. Це тому, що обладнання для контролю коштує трошки дорого, м'яко кажучи. А в держави немає коштів", – констатував Голобуцький.

Він заявив, що автор законопроєкту, голова комітету ВР із питань здоров'я нації, медичної допомоги і медичного страхування, нардеп від "Слуги народу" Михайло Радуцький запропонував варіант, як зробити донорську кров безпечною та однаково доступною для всіх пацієнтів, що є одним із зобов'язань України перед ЄС.

"У такій ситуації зазвичай держава пускає на ринок комерційні компанії, котрі можуть собі дозволити будь-яке обладнання. При тому держава дуже жорстко ліцензує учасників специфічного ринку. І слідкує, щоб легалізований ринок урівноважив потреби соціальні і комерційні (в сенсі, хто може заплатити – платить і отримує, хто не може – не платить, але все одно має, а не тихо вмирає з формулюванням "вибачте, потрібної крові немає"). Це цілком робочий варіант вирішення проблем, тісно прив'язані до базових соціальних зобов'язань держави", – вважає політолог.

Голобуцький переконаний, що здійнятий довкола законопроєкту шум не має підстав.

"Але довкола законопроєкту №2429 уже здійняли паніку: "З українців масово викачуватимуть кров і продаватимуть оптом за кордон, держава лишиться без донорської крові, а в нас війна!". Ну, добре, хоч так про війну сказали. А щодо експорту: так ст. 22 закону України "Про донорство крові та її компонентів" так і лишилася із цілком однозначним формулюванням: "Вивезення за межі України донорської крові та її компонентів може бути здійснено лише в разі надання гуманітарної допомоги у випадках надзвичайних ситуацій за рішенням Кабінету Міністрів України за умови повного забезпечення ними потреб охорони здоров'я населення України", – процитував він.

У разі ухвалення законопроєкту свої доходи втратять ті, хто зараз заробляє на чорному ринку, зазначив експерт.

"Ви уявляєте обсяг українського чорного ринку крові? Тільки постраждалих у ДТП за минулий рік – майже 33 000. А ще хронічно хворі. І ракові хворі. А ще частина породіль. А ще частина планових операцій. Це величезні гроші. Так, законопроєкт потребує уточнень і поправок. Фактично Михайло Радуцький як автор виступив проти потужної "мафії крові". Не факт, що встоїть. Але принаймні він пробує", – підсумував Олексій Голобуцький.