+18 Київ
Поспішне закінчення досудового розслідування у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк може бути пов'язане з майбутніми місцевими виборами. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив батько загиблої Віктор Гандзюк.
"Немає гарантій, немає віри, що в суді справа завершиться ухваленням вироку. Доказів не стало більше. Ніхто не намагався їх збирати. Чому? Не знаю. Не відкидаю якихось домовленостей і навіть матеріальної зацікавленості. Можливо, це бажання швидко закінчити справу Каті і створити видимість правосуддя. Не відкидаю зв'язку з майбутніми регіональними виборами. Адже Мангер сьогодні досить впливова персона в Херсонській області. І він може впливати на результати виборів. Усе можливо", – зазначив співрозмовник.
За його словами, завершення розслідування стало несподіванкою для всіх.
"На початку квітня в нас була онлайн-зустріч із генпрокуроркою Іриною Венедіктовою. Нас запевняли, що ще багато чого треба зробити, є сформована група прокурорів. І раптом минуло три тижні, і справу передали в суд. Звідки такий поспіх? Мені здається, це злочинна поспішність. Через неї справа може розвалитися в суді. Ми бачили, з якою посмішкою [голова Херсонської облради Владислав] Мангер сприйняв повідомлення про передання справи в суд, бачили коментарі його адвокатів. Вони дістали те, що хотіли. Вийшло, що Генпрокуратура і, зокрема, пані Венедіктова, спрацювали не на користь потерпілої, а в інтересах адвокатів імовірного замовника, та і його самого", – сказав Віктор Гандзюк.
Він сумнівається, що слідству вдалося швидко дістати вагомі докази.
"Не розумію, навіщо тоді треба було розшукувати Левіна, домовлятися з керівництвом Болгарії, екстрадувати його? Щоб у сирому вигляді за два тижні передати справу в суд? Кажуть, є нові докази. Від кого? [Імовірний організатор убивства Олексій] Левін свідчень не дав, [Ігор] Павловський свідчень не дав. А всі матеріали слідства вже в руках адвокатів імовірного замовника. І я дуже боюся, що справа розвалиться в суді", – сказав Віктор Гандзюк.
Він підкреслив, що прокуратура не дала відповіді на низку запитань, які стосуються розслідування.
"Наприклад, є два фігуранти, про яких чомусь не згадують: [колишній голова Херсонської облдержадміністрації Андрій] Гордєєв і [ексзаступник голови Херсонської ОДА Євген] Рищук. На брифінгу сказали, що на них нічого немає. Імовірно, ніхто і не намагався дістати докази. Далі, було клопотання про усунення Мангера від обов'язків голови облради, оскільки він міг впливати на слідство і свідків, використовувати фінанси області для підкупу. Цього так і не зробили. Ми просили якось покарати працівників поліції, які гальмували слідство і знищили значну частину доказів, які посадили до в'язниці невинну людину. Цього теж ніхто не зробив. Ми не чуємо нічого про це в заяві прокуратури. Ми просили розібратися з попереднім головою обласної поліції, стосовно якого є дані, що саме він допоміг Левіну сховатися за кордоном", – зазначив батько Катерини Гандзюк.
27 квітня про завершення слідства у справі про організацію вбивства Гандзюк повідомила Служба безпеки України. Водночас строк досудового розслідування закінчувався 29 липня 2020 року. Справи в суд ще не передали – починається процес ознайомлення з матеріалами. Після цього активісти провели акцію біля Офісу президента та біля будинку Венедіктової. Протестувальники вимагали звільнити генпрокурорку, яка, на їхню думку, розвалила справу, і продовжити строки слідства. Активісти заявили, що в суд справу було передано без свідчень одного з головних фігурантів – Олексія Левіна.
28 квітня в Офісі генпрокурора заявили, що підстав для складання обвинувального акта вже досить.
Цього самого дня колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка заявив, що "передчасне розкриття матеріалів та передача до суду, грубо кажучи, є злиттям кримінального провадження".
31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла. У справі про напад на неї заарештували шістьох осіб. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (всі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.
Слідство вважає голову Херсонської облради Владислава Мангера замовником, а жителя Херсона із кримінальним минулим Левіна – організатором злочину. Їм висунули підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2, ст. 121 КК України (організація вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, який має характер особливого мучення, що спричинило смерть потерпілого).
Левіна, якого 16 березня 2020 року екстрадували в Україну з Болгарії, узяли під варту. Мангер перебуває на волі після того, як за нього в лютому 2019 року внесли заставу в розмірі 2,5 млн грн.
