$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +12 Київ

19 лютого представники ЗМІ збираються пікетувати Офіс президента через законопроєкт "Про медіа"

19 лютого представники ЗМІ збираються пікетувати Офіс президента через законопроєкт "Про медіа" Акція відбудеться 19 лютого о 10.00
Фото: pixabay.com

Журналістів, блогерів та всіх небайдужих запрошують вийти 19 лютого під стіни Офісу президента, щоб висловити свою думку щодо законопроєкту народного депутата від "Слуги народу" Олександра Ткаченка "Про медіа".

19 лютого під Офісом президента відбудеться акція протесту проти ухвалення закону "Про медіа". Колишній народний депутат Борислав Береза і політолог Юрій Романенко закликають працівників ЗМІ, блогерів та всіх небайдужих узяти в ній участь.

"Рівно рік тому в мене було 165 тис. підписників. Сьогодні в мене 192 тис. підписників. Спасибі, що читаєте. Але владі явно не подобається те, що така кількість людей мене читає. Адже я критикую владу. Влада взагалі болісно сприймає критику, її дратують усі, хто говорить і пише про факапи влади. Тому влада вирішила закрити рот усім незгодним. Раз і назавжди. І для цього вона вирішила проголосувати закон "Про медіа", який у разі ухвалення його Верховною Радою знищить свободу слова в Україні. Це не просто атака на всі медіа, а спроба закрити рот усім незгодним і прибрати будь-яку критику у Facebook, Telegram, Twitter, YouTube. Будь-хто, хто пише в соцмережах, підпаде під дії цього диктаторського закону", – написав Береза у своєму Facebook.

Він повідомив, що акція відбудеться о 10.00.

"Якщо ви не прийдете 19 лютого, то, можливо, більше шансів у вас вільно висловлюватися не буде. Вони хочуть реалізувати в Україні цензуру, як у Росії. Я цього не хочу. Тому 19 лютого я відклав усі справи і прийду під Офіс президента, щоб продемонструвати свою незгоду. Валерія Іллівна Новодворська колись сказала, що на барикади по ковбасу не ходять, на барикади ходять по свободу. Настав час вийти, щоб захистити свободу слова", – додав Береза.

Романенко у Facebook також закликав приєднатися до акції.

"[Глава Офісу президента] Андрій Єрмак сказав, що відтепер ОП поважатиме медіа. Але в Україні політики так часто брешуть, що особисто я повірю в щирість намірів тільки тоді, коли два ганебні законопроєкти – "Про медіа" та "Про дезінформацію" – назавжди зникнуть із порядку денного Верховної Ради", – написав він.

8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення про вимоги та стандарти новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.

Законопроєкт №2693 "Про медіа" авторства нардепів від "Слуги народу" (серед них – Олександр Ткаченко) вже подали у Верховну Раду, зараз його обговорює громадськість. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації.

Згідно із проєктом порядку денного Ради, його мають розглянути в період із 18-го до 21 лютого.

5 лютого парламентський комітет із питань свободи слова рекомендував ухвалити законопроєкт "Про медіа" в першому читанні.

На думку виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, якщо законопроєкт "Про медіа" проголосують у нинішньому вигляді, відбудеться "консервація олігархату в медіасфері, не буде жодних якісних змін".

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вважає, що з ухваленням цього законопроєкту Національна рада з питань телебачення і радіомовлення матиме виняткові повноваження заборонити будь-який ЗМІ або блогера.

Голова правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська не відкидає, що в разі набуття чинності закону "Про медіа" в Україні виживуть тільки олігархічні ЗМІ.

Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкульту Володимир Бородянський презентував 17 січня. Документа ще не подали у Верховну Раду.

Згідно із проєктом цього закону, відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.

31 січня Бородянський заявив, що законопроєкт про дезінформацію віддали на доопрацювання.