+10 Київ
Довгостроковою метою України у сфері енергетики є досягнення вуглецевої нейтральності і робота над заміною викопних видів палива, таких як вугілля. Про це президент України Володимир Зеленський заявив на Міжнародному саміті кліматичних амбіцій (Climate Ambition Summit) 12 грудня. Його виступ цитує Офіc президента (ОПУ) 13 грудня.
На Банковій зазначили, що цей саміт має "значну політичну вагу" для провідних міжнародних партнерів, зокрема Великобританії та Франції. У ньому взяло участь понад 70 глав держав та урядів. Вони записали короткі відеозвернення з викладом "нових та амбітних" зобов'язань своїх держав щодо Паризької кліматичної угоди.
Зеленський розповів на саміті, як цьогоріч Україна гостро відчувала негативний вплив зміни клімату. Тривала посуха в деяких регіонах країни знищила врожай, на сході відбулися масштабні лісові пожежі, а на заході – руйнівні паводки, зазначили в ОПУ.
"Кожен мешканець планети вже відчуває подих глобального потепління та зазнає втрат через пасивне ставлення до кліматичної політики", – підкреслив Зеленський.
За його словами, Україна послідовно дотримується взятих на себе зобов'язань щодо ефективної імплементації Цілей сталого розвитку – 2030 і міжнародних кліматичних угод.
"На цій основі ми розглядаємо ціль із викидів парникових газів у 2030 році в усіх секторах економіки України в діапазоні від 36% до 42% у порівнянні з 1990 роком, тобто скорочення на 58–64%", – сказав президент України.
Крім нових зобов'язань щодо Паризької угоди, Україна працює над удосконаленням механізмів державної фінансової підтримки кліматичної політики, зазначив президент.
"Україна прагне узгоджувати свою кліматичну політику та законодавство із Європейським "зеленим" курсом. Ми активізуємо співпрацю з ЄС у сферах енергоефективності, розвитку водневої енергетики та відновлюваних джерел енергії, справедливої трансформації вугільного сектору та розбудови національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів", – заявив Зеленський.
Країни Євросоюзу на зустрічі глав держав та урядів країн Євросоюзу у Брюсселі 11 грудня домовилися про скорочення вуглецевих викидів в атмосферу до 2030 року щонайменше на 55% порівняно з рівнем 1990 року.
Паризька кліматична угода, яка набула чинності 4 листопада 2016 року, передбачає заходи щодо недопущення зміни клімату. Для початку її дії необхідно, щоб документ ратифікувало щонайменше 55 країн, які разом викидають понад 55% парникових газів у світі. Договір покликаний замінити Кіотський протокол, що закріплював нормовані зобов'язання зі скорочення викидів парникових газів. Документ ратифікувало 200 країн, зокрема й Україна.
Паризька хартія передбачає обмеження викидів парникових газів до рівня, коли їх будуть повністю поглинати рослини та океани, до кінця цього сторіччя; уповільнення зростання середньорічної температури, щоб вона не перевищувала більше ніж на два градуси середньорічну температуру планети в доіндустріальні часи; створення фонду, за допомогою якого багаті країни будуть допомагати бідним переходити на чистіші види енергії.
