+10 Київ
Президент України Володимир Зеленський вважає, що Кримська платформа стане майданчиком, що згуртує міжнародних партнерів, які підтримують територіальну цілісність і суверенітет України. Про це він сказав сьогодні на нараді, повідомляє Офіс президента.
На нараді обговорювали план проведення урочистостей із нагоди 30-ї річниці незалежності України та запуск Кримської платформи, який заплановано на 23 серпня 2021 року.
Зеленський зазначив, що досі не було створено міжнародного майданчика з повернення Криму, і таким майданчиком стане Кримська платформа. На його думку, вона згуртує міжнародних партнерів, які підтримують територіальну цілісність і суверенітет України. "Це для мене не порожні слова. За ними стоять чіткі дії", – заявив президент.
"Ми не здамо наших територій. Ця страшна помилка сталася не за нас, але нам її виправляти. Це дуже неправильно, що ніхто не думав про повернення Криму з 2014 року і до мого приходу до влади", – сказав Зеленський.
20 жовтня 2020-го у своєму посланні до Верховної Ради Зеленський заявляв також: "Ті, хто без бою "віддав" Крим, мають нести відповідальність. Хочу, щоб усім стало зрозуміло: питання не в помсті – питання у справедливості".
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, а також досягнення деокупації Криму та повернення його Україні.
У грудні 2020 року перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова говорила, що підсумком саміту Кримської платформи має стати декларація, яку зможуть підписати всі учасники саміту. Вона зафіксує, що Російська Федерація – країна-агресор, яка порушила міжнародне право, а також політику невизнання анексії Криму та тиску на Російську Федерацію.
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Нині між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
У зв'язку з окупацією півострова низка країн, зокрема США і представники Європейського союзу, запровадили антиросійські санкції.
22 лютого 2016 року на засіданні комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони опублікували розсекречену стенограму засідання РНБО від 28 лютого 2014 року, на якому розглядали питання територіальної цілісності країни та загрози анексії Криму. Засідання скликали після того, як група озброєних осіб захопила будівлі парламенту та уряду Криму.
Відповідно до опублікованого тексту, лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко просила членів РНБО відхилити пропозицію про введення надзвичайного стану, вважаючи, що українська армія не зможе протистояти російським військам. Тодішній в.о. президента Олександр Турчинов був єдиним членом РНБО, який підтримав запровадження воєнного стану.
До приходу Зеленського до влади країни Заходу ввели санкції проти Росії за Крим і Донбас, міжнародні організації неодноразово засуджували агресію і не визнавали окупації, а Україна подала кілька позовів проти РФ.
Зокрема, було подано два позови до Євросуду із прав людини від 2014-го та 2015 року, які об'єднали в одну скаргу 2018-го. У січні 2021-го ЄСПЛ визнав заяву частково прийнятною (задоволено майже всі пункти). РФ судитимуть за порушення прав людини у Криму.
