"Здивувала нас західна преса. Дивували інколи наші міжнародні партнери своїми діями, коли вивозилися представники посольств, надавалися заклики покидати Україну, бо ось-ось буде вторгнення. З одного боку, це незалежні ЗМІ, які описують ситуацію саме так, як вони її бачать. Але проблема набагато глибше, бо втрати української економіки можна рахувати кожного дня", – сказала вона.
За словами нардепки, ідеться про "сотні мільйонів доларів на день" і "мільярди доларів на місяць".
"Українській економіці треба буде працювати ще в рази швидше, щоб потім вийти із цього падіння і покривати збитки, які принесли нам такі начебто невинні заяви в західних ЗМІ. Бо й міжнародний бізнес, який хотів розвиватися в Україні, який мав свої плани і перспективи, заморозив усі проєкти", – пояснила Шуляк.
Вона зазначила, що український бізнес не має наміру змінювати свої плани, "але все одно для українського бізнесу, коли є певні коливання на валютному та фінансовому ринках, важко виходити на ринки запозичень".
"Усе це також не призводить до позитивних наслідків для всієї економіки. Тому все ж таки хотілося б, щоб наші західні партнери розуміли, наскільки навіть такі невеликі меседжі можуть впливати на економічну ситуацію в Україні", – заявила Шуляк.
Контекст
Наприкінці 2021 року з'явилася інформація про накопичення російських військ біля кордону України. ЗМІ писали про підготовку вторгнення в Україну.
Серед масмедіа, які повідомляли про різні дати вторгнення і сценарії масштабної воєнної операції РФ проти України, були, зокрема, німецький Bild, американські CNN, Reuters, Bloomberg.
18 січня 2022 року в Білому домі заявили, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі. 11 лютого, за даними The Guardian, Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.
Міністр оборони України Олексій Резніков 6 лютого говорив, що ймовірність значної ескалації з боку Росії оцінюють як низьку. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним та морським компонентом. 14 лютого Резніков зазначив, що РФ не створила жодного ударного угруповання поблизу кордону з Україною.
З 11 лютого низка країн, зокрема США, почали закликати своїх громадян терміново покинути Україну через імовірну ескалацію.
Президент України Володимир Зеленський заявив 12 лютого, що влада розуміє ризики, але, на його думку, в інформаційному просторі зараз надто багато інформації щодо ймовірного вторгнення РФ в Україну, яка провокує паніку.
15 лютого в міноборони РФ заявили, що підрозділи Західного та Південного військових округів починають повернення з навчань до місць постійної дислокації залізницею та автомобільним транспортом. Водночас у Білорусі тривають спільні з РФ навчання "Союзна рішучість – 2022". У них із боку Росії беруть участь війська Східного військового округу та ПДВ.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив 15 лютого, що Альянс поки не бачить ознак деескалації та скорочення кількості російських військ біля кордону з Україною. Він зазначив, що з Москви надходять сигнали щодо готовності продовжувати дипломатичні зусилля. Зеленський 16 лютого також сказав, що поки Україна не бачить відведення російських військ.
+10 Київ
