"Уперше за 30 років є політичний імпульс". Посли ЄС, Великобританії та США наголосили на важливості реформування судової системи України

23 жовтня 2021, 10:16

Этот материал также можно прочитать на русском

"Уперше за 30 років є політичний імпульс". Посли ЄС, Великобританії та США наголосили на важливості реформування судової системи України

Проведення судової реформи також дуже важливе для інвестицій в Україну, зазначили дипломати
Фото: depositphotos.com

В Україні вперше за 30 років є політичний імпульс для реформування судової системи. Таку думку 22 жовтня в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" на каналі "Україна" висловили глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, амбасадорка Великобританії в Києві Мелінда Сіммонс і тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.

Іноземні дипломати прокоментували їхню спільну статтю для "Української правди", яку опублікували 20 жовтня, де вони закликали Україну подолати корупційний вплив на систему судочинства.

"Уперше за 30 років, здається, є політичний імпульс. Політичне лідерство країни готове, і потрібні для перезавантаження системи закони також приймаються. Але на додачу існує також очікування від народу України, який не дуже довіряє судовій системі", – сказав Маасікас.

Він зазначив, що проведення судової реформи також дуже важливе для інвестицій в Україну.

"Інвестори мають бути впевненими: якщо щось піде не так – суд буде справедливим. Наразі вони не мають цієї впевненості", – додав Маасікас.

На думку Сіммонс, виконавчу і законодавчу владу в Україні досі не було погоджено у такий спосіб щодо судової реформи.

"Саме ця точна узгодженість ухвалення законодавства, дуже чітке керівництво, яке йшло зверху, є сигналом для нас та інших країн-союзників, що саме зараз той момент", – аргументувала амбасадорка Великобританії в Києві.

Сімонс розповіла, що за два роки, які вона працює в Україні, відсутність судової реформи у країні була великою перешкодою для всіх, із ким вона розмовляла, мала політичні або торгові справи.

"Тому судова реформа є головною, найважливішою з усіх реформ, які потрібно провести для того, щоб Україна зміцнилася, щоб Україна могла вести торгівлю з іншими країнами, щоб Україна реалізувала свої євроатлантичні прагнення", – підкреслила дипломатка.

За словами тимчасової повіреної у справах США в Києві Крістіни Квін, Штати "завжди будуть підтримувати Україну в її прагненні до прозорості, зменшення корупції та боротьби із зовнішніми загрозами". Тому Вашингтон не ставить Києву умов щодо прив'язування фіндопомоги Україні до реформи судової системи.

"Але для реалізації власних цілей, збільшення іноземних інвестицій, вступу в НАТО, вступу в ЄС Україні доведеться вдосконалюватися. Зокрема, це стосується верховенства права і судової системи", – сказала Квін.

У спільній статті іноземні дипломати назвали ухвалення законів про реформування судової системи України надзвичайно важливим досягненням, але тепер чиновники мають реалізувати реформи. Посли закликали Раду суддів України (РСУ) дозволити тим, хто хоче підтримати впровадження реформи, дати можливість стати членом Етичної ради Вищої ради правосуддя (ВРП).

Ще однією причиною затримання реалізації судової реформи дипломати назвали те, що 8 жовтня Верховний Суд звернувся з поданням до Конституційного Суду України про перегляд конституційності окремих положень закону про реформування ВРП.

Контекст

2014 року в Україні почали судову реформу. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Ними скасували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення ВРП. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена має повноваження звільняти суддів із посад, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які ввели в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

13 липня 2021 року Рада ухвалила законопроєкт про відновлення роботи ВККС із пропозиціями президента України Володимира Зеленського.

14 липня парламент ухвалив у другому читанні ще два "судові законопроєкти" – про створення Етичної ради з оцінювання і доброчесності членів Вищої ради правосуддя, а також про адміністративну відповідальність за невиконання вимоги інспектора ВРП.

Ухвалення "судових" законопроєктів вітали ЄС, США і посли G7.

3 серпня Зеленський підписав три закони з пакету судової реформи. Усі вони вже набули чинності.

Представник Зеленського у КСУ Федір Веніславський говорив на початку вересня, що ВККС має відновити роботу до кінця року. За його словами, до цього часу також запрацює Етична рада, яка має оновити склад ВРП.

Міжнародні партнери України 10 вересня подали у ВРП два списки експертів для їх добору та призначення в Етичну раду при ВРП і відбіркову комісію при ВККС.

13 вересня РСУ не змогла набрати достатню кількість голосів, щоб вибрати трьох членів Етичної ради. Зеленський заявив, що "не допустить блокування головної реформи країни", в Офісі президента провели робочу зустріч за участю послів "Великої сімки", суддів, представників Верховної Ради, уряду України. За підсумками зустрічі погодили спільну заяву.

21 вересня РСУ оголосила про початок добору на посаду члена Етичної ради при ВРП за своєю квотою.

Згідно з даними серпневого опитування Центру Разумкова, судовій системі України загалом не довіряє 74% громадян.

США Україна Великобританія корупція Рада суддів Верховний Суд судова реформа суди закон Вища рада юстиції судді КСУ токшоу дипломати боротьба Вища рада правосуддя влада Мелінда Сіммонс суд Матті Маасікас призначення посли Крістіна Квін Свобода слова Савіка Шустера ЄС

Матеріали за темою