"Я вважаю, що досі є шанс цей газопровід зупинити. Це важко, але шанс є", – сказав Коболєв, відповідаючи на запитання, як розвиватимуться відносини України з "Газпромом" після запуску "Північного потоку – 2".
Коболєв пояснив, що ще коли він почав займатися питанням цього газопроводу, йому так само всі говорили, що "Північний потік – 2" запрацює найближчим часом.
"Коболєв, цю справу вже зроблено, забудь про це", – мені таке багато людей говорили як з Європи, так і з Америки. Утім, як бачите, є і були ефективні шляхи, якими користувалися, щоб його зупинити", – сказав ексголова "Нафтогазу".
Він підкреслив, що якщо "Північний потік – 2" запустять, то, хоча варіанти економічних компенсаторів є, Коболєв не уявляє собі, якими механізмами можна буде компенсувати аспект військової загрози.
"Я вважаю, що запуск цього газопроводу буде поразкою, і сподіваюся, що вона не відбудеться", – додав Коболєв.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, які беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії, і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
+18 Київ
