+9 Київ
Він зазначив, що невдовзі після початку повномасштабного вторгнення РФ у Верховній Раді з'явилися ініціативи щодо заборони УПЦ МП. Тоді Стефанчук говорив, зокрема в інтерв'ю "РБК-Україна", що Рада під час війни "не має права приймати жодного закону, який розколює українське суспільство", і "буде розбиратися з усіма після перемоги".
Як тепер пояснив спікер, на той час важливо було "не дати російським воякам приводів вважати, що вони воюють за "русскоє православіє", а будь-які рухи в напрямку заборони УПЦ МП могли б "стати додатковим мотиваційним фактором для більш агресивної політики Росії".
"Минув час – і зараз ми бачимо, що деякі церкви в Україні вже показали себе не просто як релігійні організації, а саме як структури, що становлять загрозу національній безпеці України", – заявив Стефанчук.
У зв'язку із цим, зазначив він, до роботи долучилася СБУ, а Міністерство культури та інформаційної політики, зі свого боку, підняло договори щодо оренди приміщень для богослужіння.
За словами політика, за часів влади президента Віктора Януковича та прем'єра Миколи Азарова було укладено "безстрокові договори стосовно певних об'єктів".
"Наскільки мені відомо, зараз вони всі переглядаються: працює потужна юридична служба, щоб розірвати їх, визнавши нікчемними, та передати Українській церкві – для українських релігійних організацій", – додав Стефанчук.
Окремо він зазначив, що Рада приєдналася до цього процесу.
"Минулого року ота невеличка капличка в парламенті, яка завжди вважалася підпорядкованою Московському патріархату, була передана в користування проукраїнським церквам. 19 грудня першу месу там провів митрополит Епіфаній. Можливо, це не велика подія загалом, але дуже значна для парламенту. А вже 7 січня Епіфаній провів богослужіння у верхній Лаврі – і це теж зроблено в законний спосіб", – підкреслив спікер.
