"Уявляєте, як себе зараз почувають їхні лідери?" Кулеба назвав дві країни, які були проти надання Україні статусу кандидата у члени ЄС

4 липня 2022, 12:25

Этот материал также можно прочитать на русском

"Уявляєте, як себе зараз почувають їхні лідери?" Кулеба назвав дві країни, які були проти надання Україні статусу кандидата у члени ЄС

За словами Кулеби, найбільші скептики ніколи не пропонували Києву "напіврішень"
Фото: ЕРА

Головними скептиками щодо надання Україні статусу кандидата у члени ЄС були Нідерланди та Німеччина. Про це в опублікованому 4 липня інтерв'ю LB.ua заявив глава МЗС Дмитро Кулеба.

"Уявляєте, як себе почувають зараз лідери країн, які говорили із [президентом України Володимиром] Зеленським або приїжджали в Київ за останні три місяці й казали: "Слухай, ну, реально ми за тебе, але кандидатства не буде. Давай придумаємо якийсь напівстатус, давай придумаємо якусь комбінашечку?.." Президент, як завжди, казав: "Народ, ніякого не треба нам напівстатусу, нам не потрібні ніякі проміжні функції, нам потрібен статус кандидата у члени ЄС". І всі ці люди абсолютно серйозно й дружньо переконували, а потім проголосували за статус кандидата для України. Це не трансформація, це реально психологічний перелом із ними відбувся. І от підвести їх до цього психологічного перелому – це було найважче завдання", – наголосив Кулеба.

За його словами, найбільші скептики ніколи не пропонували Києву "напіврішень".

"Я точно не скажу вам, хто пропонував оці альтернативні напіврішення, бо це були більш-менш прихильні до нас країни. Вони просто казали по-дружньому: "Дивіться, ну не буде [статусу кандидата], бо вони скептики, ви їхню думку не зміните". Тому я можу абсолютно спокійно сказати, хто належав до табору скептиків, але їх якраз не доводилося в цьому плані переламувати, тому що вони були проти. Вони вважали, що Україні треба щось дати, але не пов'язане з юридично зафіксованою обіцянкою членства у Європейському союзі. Це були Нідерланди, це була Німеччина", – сказав міністр.

Водночас він зазначив, що важливу роль у цьому питанні відіграв прем'єр-міністр Італії Маріо Драґі, який "був єдиним лідером великої європейської держави, яка прямо підтримала статус кандидата для України".

Також Кулеба додав, що Україні сприяв і президент Франції Еммануель Макрон, який "допоміг знайти правильний підхід у спілкуванні з канцлером Німеччини" Олафом Шольцом.

Контекст

28 лютого, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу за спеціальною процедурою. Незабаром такі заяви подали Грузія та Молдова.

17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ до ЄС Україні та Молдові, а також висунула низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів щодо вступу до Євросоюзу.

23 червня лідери ЄС зібралися в Брюсселі на саміт, де розглянули заявки трьох країн, надали Україні та Молдові статус кандидата, визнали європейську перспективу Грузії та заявили про готовність надати їй статус кандидата, щойно буде вирішено пріоритетні питання.

Україна хоче виконати всі рекомендації Єврокомісії до кінця року, казала віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. На її думку, Україна може стати членом ЄС протягом 2–10 років.

Зеленський на засіданні Верховної Ради 1 липня заявив, що Україна має готуватися до початку переговорів про членство у Європейському союзі "так само інтенсивно та відповідально, як готувалася до рішення про кандидатство".

"Шлях до членства не має займати роки, десятиліття. Ми маємо долати цей шлях швидко", – сказав Зеленський і разом із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком і прем'єр-міністром Денисом Шмигалем підписав заяву про "єдність усіх гілок влади" на шляху євроінтеграції України.