+14 Київ
Рішення Конституційного Суду про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування означає ліквідацію системи декларування та знищення значної частини антикорупційних досягнень Революції гідності. Про це йдеться в повідомленні Центру протидії корупції, який провів аналіз цього рішення.
"Судді Конституційного Суду дозволили чиновникам легалізувати хабарі за всі роки від Революції гідності та приховувати незаконно набуте майно. Тепер чиновники можуть купляти вілли, замки чи інші дорогі речі, які не вписуються в їхні офіційні доходи, або легалізовувати набуті раніше та не перейматися за покарання, бо судді КСУ дали їм індульгенцію", – заявив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
У ЦПК підкреслили, що "криміналізувати брехню" в деклараціях чиновників більше не вдасться. Декларації відтепер стають прихованими, будь-які контроль і перевірка декларацій також тепер неможливі.
Тепер буде не можна доручити будь-які контрольні повноваження щодо суддів органам позасудової системи. "Це лише зміцнить кругову поруку та корпоративізм серед суддів", – зазначили в центрі.
Національне агентство з питань запобігання корупції, яке створювали насамперед для перевірки декларацій чиновників і контролю за конфліктом інтересів у їхній діяльності, втратило більшість своїх повноважень і прав. Це фактично унеможливлює будь-яку ефективну діяльність цього органу. Окрім того, НАЗК не зможе дієво реалізовувати й інші повноваження, наприклад, щодо контролю за партійними фінансами, вважають у ЦПК.
У мотиваційній частині рішення КСУ немає обґрунтування неконституційності більшості положень, які в підсумку втратять чинність. Це істотно ускладнює розуміння, у чому була проблема із цими нормами, а це, зі свого боку, ставить під великий сумнів можливість повторного введення таких норм. Наприклад, незрозуміло, чому декларації більше не можуть бути публічними, зазначають у ЦПК. За відсутності обґрунтування неможливо підготувати законодавчі зміни, які б враховували правову позицію КСУ.
"Скасування цих норм порушує зобов'язання України за програмою Міжнародного валютного фонду, кредитними угодами з ЄС, а також вимоги надання безвізового режиму України із країнами ЄС", – додали в Центрі протидії корупції.
У серпні цього року у КСУ передали подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які становлять так звану антикорупційну платформу.
27 жовтня українські ЗМІ, посилаючись на джерела, повідомили, що КСУ визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальне покарання за декларування недостовірної інформації.
Представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря заявила, що КСУ ухвалив рішення із "кричущими процесуальними порушеннями". Представник президента України у КСУ Федір Веніславський висловив думку, що таке рішення може призвести до негативних наслідків для європейської інтеграції України.
28 жовтня рішення КСУ офіційно опублікували. У ньому, зокрема, ішлося про те, що на думку суддів Конституційного Суду, встановлення кримінальної відповідальності за декларування заздалегідь недостовірних даних, а також умисне неподанння декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень. Низку положень антикорупційного законодавства, зокрема ст. 366-1 Кримінального кодексу, визнано неконституційними, вони втратили чинність із 27 жовтня.
НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не буде працювати доти, доки Верховна Рада не ухвалить нового закону, який надасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.
