Журналістка запитала Чміліте-Нільсен, чи бачить вона Україну членом ЄС і НАТО.
Спікерка Сейму Литви відповіла, що "ніхто не може скасувати суверенне право України вільно обирати альянси, оборонний союз, частиною якого вона хотіла б бути, включаючи НАТО".
Обіцянка НАТО на Бухарестському саміті 2008 року, що Україна і Грузія стануть членами Альянсу, залишається чинною, додала Чміліте-Нільсен.
"Членство в НАТО, звісно, залежить від багатьох обставин. Але я також не можу виключити, що шлях, який обрала Російська Федерація, її агресивні кроки в середньостроковій перспективі можуть мати зворотний бажанням Російської Федерації ефект, що це прискорить процес членства України або інших країн, як у випадку Швеції та Фінляндії", – зауважила вона.
У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України та Грузії уповноважено міністрів закордонних справ країн – членів Альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначено в документі.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США повинні взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" й відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР.
10-го, 12-го і 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що від США і НАТО не надійшло жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і наголосив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США занепокоєні через переміщення російських військ на навчання до Білорусі.
26 січня США і НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.
2 лютого текст відповіді США і НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати й Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей у НАТО.
+9 Київ
