+17 Київ
Деякі лідери країн Заходу потай хотіли б мати у своїх руках таку повноту влади, якою в Росії володіє президент Володимир Путін. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив колишній начальник Головного управління військової розвідки Міноборони України, ексголова СБУ, керівник партії "Сила і Честь" Ігор Смешко, коментуючи поправку про обнулення президентських строків Путіна.
"Ситуація була прогнозованою. Протягом багатовікової історії російської держави вона не мала іншої моделі управління, окрім авторитаризму. До того ж азійського, а не європейського типу. Щоправда, це єдина форма управління державою, яка поки що гарантує територіальну цілісність федерації. Другий фактор її збереження – відсутність у країні критичної маси середнього класу й відповідного рівня політичної культури населення, щоб розпочати будівництво справжньої демократії. Повний контроль держави над інформацією у країні і пропаганда також відіграють свою роль. Більшість населення боїться кривавих потрясінь і революційних змін. На прикладі пропагандистських картинок у ЗМІ та контрольованих державою "фабрик мрій" у кіно й на телебаченні цей страх уже міцно увійшов у голови більшості людей. Тому проблема не в "царі на троні", а "царі в головах" більшості населення сучасної Росії. Усе це разом і гарантує поки що можливість таких змін у її конституції", – зазначив Смешко.
За його словами, в України немає безкорисливих друзів не тільки на Сході, але й на Заході.
"Світ не в змозі ніяк перешкодити цьому процесу у другій ядерній державі світу. У євроатлантичному демократичному просторі зараз глобальна криза єдності й лідерства. І деякі з лідерів західних демократій потай навіть і самі мріяли б про таку концентрацію влади у своїх руках. І вони будуть шукати сепаратних домовленостей із реальною владою в Росії. Україна вже давно мала зрозуміти, що в неї немає безкорисливих друзів не тільки на Сході, але й на Заході. Ці події тільки посилюють загрозу існуванню Української держави з боку нинішнього керівництва Росії за пасивності Заходу. Єдиний шлях захисту національних інтересів України – нарощувати нашу власну економічну, військову, політико-дипломатичну та інформаційну міць держави. Долати бідність, збільшувати кількість середнього класу у країні, рівень його політичної культури", – підкреслив співрозмовник.
Він вважає, що реформи в Україні мають починати з виконання чинних законів.
"Необхідно повернути професіоналів в органи державного управління й верховенства права у країні. Реформи починати не з поспішного ухвалення нових законів, а з безумовного виконання старих. Згадати світовий досвід і слова Вольтера: "Не відсутність грошей, а людей і талантів робить слабкою державу". Пам'ятати, що довіра до влади – це не довічний карт-бланш. "Слабкість верховної влади – найгірше з лих для країни", як вважав Наполеон. Одночасно потрібно зміцнювати центральну владу, повернувши їй абсолютну монополію на насильство, і провести реальну децентралізацію повноважень у внутрішній політиці з переданням їх максимальної кількості на місця. Нарешті, нам, українцям, полюбити самих себе й не чекати ні від кого допомоги, крім нас самих. І змусити уряд пам'ятати – ми усвідомлюємо, що гарним він буде не тоді, коли "хоче зробити нас щасливими", а тоді, коли він уміє і знає, як цього досягти", – резюмував Смешко.
20 січня 2020 року президент РФ Володимир Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його остаточно ухвалили у третьому читанні сьогодні вранці, а згодом його схвалила Рада Федерації РФ.
У документі, зокрема, пропонують виключити можливість обіймати пост глави держави більш ніж два строки, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. Відповідно до затверджених 11 лютого поправок, Путін після відставки з поста президента довічно залишатиметься членом Ради Федерації.
Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради "з метою забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії органів державної влади".
Низка експертів вважає, що в такий спосіб російський лідер намагається розв'язати проблему збереження влади після 2024 року, коли закінчується його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля у 2024 році.
4 лютого Путін говорив, що поправки в конституцію вносять не для продовження його повноважень. Однак 10 березня за пропозицією депутата від "Единой России" Валентини Терешкової Держдума підтримала поправку про обнулення президентських строків Путіна. Отже, після 2024 року він зможе ще двічі балотуватися на пост президента.
