+3 Київ
Російський письменник-сатирик, публіцист і телеведучий Віктор Шендерович в інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман заявив, що кількість росіян, які не підтримують анексію Криму і російську агресію на сході України, набагато більша, ніж може здатися на перший погляд.
Так він відповів на запитання Бацман, чому в РФ так "мізерно мало" лібералів, які публічно визнають, що Крим – це Україна.
"Ставлення до Криму, анексії Криму – це похідна від політичних переконань. І для ліберала, для людини, яка вилікувалася від імперської бацили, відповідь абсолютно проста: Крим – це Україна, а війна на Донбасі – це злочин. Таких людей досить багато... Але треба розуміти, що публічний виступ із цією заявою означає твій перехід у маргінали, а то й у вороги юридично. Сьогодні вже і посадити за це можуть – здається, вони ухвалили якісь норми (я спеціально не дізнаюсь, щоб себе не залякувати). Умовно кажучи, мене після цього ефіру за заперечення територіальної цілісності Росії можна притягнути до кримінальної відповідальності. Розуміє мерзенність ситуації досить багато. Рахунок іде на мільйони, повірте. Вони маргінали сьогодні, вони не є владою, але, повторюю, відповідь на запитання, чий Крим, – це наслідок неналежності до імперського табору", – сказав Шендерович.
Водночас, зазначив він, в Росії "є справжні буйні" з імперськими поглядами, наприклад, як письменник, публіцист Олександр Проханов.
"Тобто люди, які дійсно так відчувають, – давайте залишимо їх у спокої. А є номенклатура, якій сказано, що Крим – це Росія, отже, Крим – це Росія, чи бізнесмен, який якщо скаже, що Крим – це Україна, то у нього не буде бізнесу. Отже, він не говорить цього, але це не означає, що він так не думає. І коли змінюються умови, коли цей страх – відбирання бізнесу, в'язниці, викидання геть у маргінали – зруйнується, ви побачите [як усе зміниться]. Так, людям компостують голову цим Кримом успішно, але велика частина людей усе ж розуміє, що це більшою мірою злодійство і політика. Досить багато людей це розуміє, так, борються не багато, але коли й де боролися багато? Зміни – це завжди справа меншості, більшість, як ми говорили, зранку слинить палець, висовує його у кватирку і дивиться, звідки дме вітер", – сказав Шендерович.
Рано чи пізно Росії доведеться погодитися на вирішення питання Криму та Донбасу, продовжив він.
"Повернутися в цивілізований світ на колишніх умовах не вийде. Потрібно буде демонструвати зміну правил гри. У цьому сенсі всі теми територіальних надбань Росії, усі теми агресій стануть одними з перших, які виникнуть. Точно так само, як Радянський Союз пішов з Афганістану. Це відбулося зовсім не тому, що він усвідомив щось, а тому що це було умовою продовження розмови, кредитів, вступу у клуб, цін на нафту тощо... Тому тема кримська, тема донбаська, безумовно, постане... І нової Росії, якою б вона не була (просто для того, щоб зникли санкції, повернулися кредити і можна було взагалі жити далі й мати підтримку всередині країни, яка буде страшно потребувати плодів вільного світу), думаю, раціо підкаже, що потрібно виходити із цієї ситуації", – прогнозує публіцист.
Він вважає, що розв'язати цю проблему буде не дуже просто, зокрема тому, що, наприклад, багато людей на Донбасі не хочуть відповідати за скоєні злочини й намагатимуться зберегти статус-кво або отримати гарантії.
"А далі буде дуже драматичний момент (ми це проходили під час розпаду Радянського Союзу – згадайте Придністров'я). На жаль, ці всі регіональні теми не вирішити клацанням. Так, хтось може домовитися нагорі, зважаючи на якісь перемовини... Але далі питання дійсно досить драматичне. Я неодноразово пояснювався з моїми українськими читачами, слухачами, намагався викладати логіку, яка мені здається правильною. Я не політик, я не маю завдання залучити електорат і сподобатися. Я лише дозволяю собі міркувати. Безумовно, якщо запитання ставити так: "Чий Крим", то Крим – це Україна. Немає питання. Поклади, де було взято. Це було поцуплено, це не мало жодних легітимних підстав... Але простим поверненням Криму і Донбасу на карту України проблеми історичної не вирішити", – вважає Шендерович.
Далі, на його думку, потрібно буде розв'язувати питання співіснування України із цими територіями. У цьому контексті він згадав конфлікт у Нагірному Карабасі, за який століттями ведуть боротьбу Азербайджан і Вірменія.
"Кримське і донбаське питання – це питання значно менше історично гострі, ніж карабаське. Там немає ніяких кровних століть, століть воєн. Тим легше нормально [розв'язати це питання], але для цього з обох сторін мають прийти нормальні сучасні політики, які перебуватимуть на європейському рівні розв'язання питання із пріоритетом прав людини, а не на феодальному рівні: чиє? Але ця тема має виникнути після того, як Росія, безумовно, піде із Криму і припинить на справах підтримку інтервенції на Донбасі – військову, фінансову, політичну. Це перший крок. І якщо обмежитися цим першим кроком, то очевидно, що ми цю міну уповільненої дії просто перекладаємо на покоління дітей і онуків", – сказав Шендерович.
На його думку, одним із виходів із ситуації може стати впровадження федералізації, хоча цю тему взяв на озброєння Кремль.
"Цю тему [президент РФ Володимир] Путін використовував для відриву шматків територій від України, щоб завдати їй побільше неприємностей, щоб помститися за Майдан, щоб не допустити своєї поразки (хоча вона все одно сталася і продовжує траплятися досить боляче для Путіна і путінських партнерів в Україні; це все розтягується на роки, але для історії це все один момент). Тема федералізму була впроваджена лукавим чином просто для виправдання агресії, але сама тема нікуди не може подітися", – сказав він і закликав" не віддавати її демагогам і загарбникам".
Інтерв'ю з Шендеровичем вийде сьогодні на YouTube-каналі "Алеся Бацман". Трансляцію розпочнуть о 18.00
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Нині між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Одразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
