+13 Київ
"Я думаю, що в усьому цьому є елемент політичного рішення. Так завжди було й буде. Я не думаю, що це скинуто з рахунків. Але я також вважаю, що існує тісний зв'язок між необхідністю суттєвих реформ і політичним рішенням, тому що, якщо ви не досягнете прогресу в цих реформах, ви дасте дуже зручну причину для тих, хто може бути менш зацікавлений у продовженні розширення кількості членів", – сказала Сіммонс.
Амбасадорка зазначила, що вимогу щодо оперативної сумісності української армії з арміями НАТО виконали ще до початку повномасштабної війни, але необхідність інституційної реформи оборонних механізмів в Україні, як і раніше, є актуальною.
"Відверто кажучи, єдине, що зробила ця війна, якої ніхто не хотів, – вона довела, наскільки українські Збройні сили здатні діяти зі стандартним обладнанням НАТО. Але насправді ми це знали ще до війни. Мені шкода, що їм довелося пройти перевірку в цьому. Але ми вже знали, що проблема не в сумісності, у тому сенсі, що це вже було виконано. Ішлося про інституціональну реформу оборонних механізмів, оборонних закупівель, людських ресурсів оборони тощо, де, як ми всі знаємо, має відбутися ще багато роботи", – сказала Сіммонс.
Амбасадорка наголосила, що ця реформа необхідна не лише для вступу України до НАТО, вона є важливою для посилення ЗСУ в майбутньому. Із її слів, Міністерство оборони України працює над цим.
Сіммонс наголосила, що НАТО, у принципі, відкритий для країн, які можуть колективно відігравати свою роль у європейській безпеці, але зараз ідеться передусім про актуальні загрози Україні.
"Не думаю, що це сюрприз, що Україна прагне вступити до НАТО. Але для цього потрібен консенсус усіх країн-учасниць, а всі країни-учасниці зараз зосереджені на тому, що прямо перед нами, а саме на екзистенціальній безпеці України", – зауважила вона.
Водночас амбасадорка сказала, що розуміє, чому українська влада подала заявку на вступ до Альянсу, і вважає, що "дуже добре обговорювати кроки на шляху до цього".
