$39.67 €42.52
menu closed
menu open
weather +19 Київ

Разумков заявив, що його перша "жорстка дискусія" із Зеленським відбулася ще до початку роботи Ради

Разумков заявив, що його перша "жорстка дискусія" із Зеленським відбулася ще до початку роботи Ради Разумков про ідею президента ухвалити упродовж дня 73 закони: Це був би через деякий час "строк"
Фото: Дмитро Разумков / Facebook
Ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков розповів, що його перша "жорстка дискусія" з президентом Володимиром Зеленським відбулася ще до початку роботи Верховної Ради поточного скликання. Про це він заявив у інтерв'ю "Цензор.НЕТ".

На запитання журналіста про те, як довго тривав конфлікт між ним і президентом, Разумков зазначив, що "не повинно бути конфліктів між президентом і головою Верховної Ради, може бути... жорстка дискусія".

"Це була перша фракція. Вона була в "Парковому". Це було напередодні того, як розпочала роботу Верховна Рада ІХ скликання, десь 28–27 серпня [2019 року], коли президент і на той момент глава Офісу президента Андрій Богдан пропонували в перший день прийняти 73 чи 74 закони, щоб це відповідало кількості відсотків, які президент набрав під час виборчої кампанії", – розповів Разумков.

За його словами, тоді проти цієї ідеї був він і нинішній спікер Ради Руслан Стефанчук.

"Ми казали про те, що цього робити не можна. Тому що це порушення закону, це порушення всіх норм. Це призведе до того, що ті закони потім будуть визнані неконституційними. І у принципі, це був би через деякий час "строк". Давайте відверто називати речі своїми іменами", – зазначив колишній голова парламенту.

За словами Разумкова, планували, що один із законопроєктів буде про імперативний мандат.

"Якщо був би на той момент цей закон прийнятий, я думаю, що з багатьма депутатами сьогодні б уже не говорили. І коли під час підготовки до моєї відставки деяких із них викликали в офіс, то їх би не переконували, а їх би просто... Сказали б, що все, ви більше не депутати", – підкреслив він.

За його словами, ту ситуацію можна назвати "першою палкою дискусією", яка була між ним і президентом.

"Треба віддати належне, на той момент у нас ще була демократія у фракції, питання було поставлене на голосування і 60% не підтримало пропозицію президента. Він сказав тоді: ну і добре, йдемо тоді таким шляхом. І ми пішли. Ми ж чимало встигли прийняти. І доброго, і різного", – додав Разумков.

Разумков обіймав пост спікера Ради з 29 серпня 2019 року. З травня до грудня 2019 року він був головою пропрезидентської партії "Слуга народу", пройшов у Раду під першим номером її виборчого списку. До участі в парламентських виборах був політтехнологом, займався бізнесом.

У фракції "Слуга народу" і Разумкова були розбіжності, зокрема щодо закону про олігархів. В Офісі президента України їх назвали "світоглядним конфліктом". У фракції конфлікт із Разумковим називали "складною виробничою ситуацією".

Верховна Рада звільнила Разумкова з посади спікера парламенту 7 жовтня. За проголосувало 284 нардепи, більшу частину голосів надала фракція "Слуга народу".

8 жовтня Рада проголосувала за призначення новим головою парламенту Руслана Стефанчука, який до цього обіймав посаду першого віцеспікера.

Контекст

Верховна Рада IX скликання почала роботу 29 серпня 2019 року. Цього ж дня було призначено новий уряд. Як повідомили у громадянській мережі "Опора", тільки за перший місяць роботи Ради 465 законодавчих ініціатив одержали 226 і більше голосів, було зареєстровано 523 законопроєкти. Представники опозиції критикували парламент за швидкість ухвалення рішень. Зокрема нардепка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар заявляла, що в такому режимі немає можливості вносити правки до законопроєктів.

Разумков говорив, що протягом 50 днів роботи Рада ухвалила загалом більше ніж 50 законів. "Думаю, що з такою швидкістю навряд чи зможе сперечатися будь-яка з попередніх Рад", – заявив він у жовтні 2019 року.

Уряд закликав депутатів відійти від "турборежиму" і працювати системніше, "щоб бути передбачуваними для суспільства і бізнесу". У Верховній Раді обіцяли дослухатися до поради.

Разумков пояснював, що "турборежим" потрібен був для того, щоб "забезпечити законодавчу базу для впровадження реформ", надалі, говорив він, парламент працюватиме повільніше.

Водночас у лютому 2020 року в Комітеті виборців повідомили, що протягом пів року нова Рада ухвалила менше законів, ніж попередня.