За проєкт закону проголосувало 305 нардепів за мінімально необхідної кількості 226 голосів.
Зеленський ветував закон 8 липня і подав у Раду свої пропозиції. Президент, зокрема, запропонував вважати ВККС повноважною в разі призначення не менше ніж 11 її членів, щонайменше шістьох із яких призначено з-поміж суддів або суддів у відставці.
Глава держави також звертав увагу на наявність внутрішніх суперечностей у нормативно-правовому акті. Так, в одному абзаці закону зазначено, що рішення першого складу конкурсної комісії є ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше ніж четверо її членів, з яких двоє – запропоновані міжнародними організаціями. Водночас, згідно з іншим абзацом, рішення конкурсної комісії ухвалено, якщо за нього проголосувало не менше ніж четверо членів конкурсної комісії, з яких двох запропонували міжнародні організації та двох – Рада суддів України.
Контекст
ВККС – постійний орган у системі судоустрою України, відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їхнього належного кваліфікаційного рівня.
Закон про ВККС Верховна Рада ухвалила в першому читанні 3 березня цього року.
Посольство США і представництво Європейського союзу у спільній заяві від 16 червня закликали врахувати позицію Венеціанської комісії та надати міжнародним експертам вирішальне право голосу під час формування ВККС.
29 червня Рада ухвалила законопроєкт у цілому, 5 липня його підписав спікер парламенту Дмитро Разумков. Він говорив, що чекає, що Зеленський заветує закон у зв'язку з правовою колізією через ухвалення двох взаємозаперечних поправок до закону, коли ці норми абсолютно по-різному можна трактувати – або посилення ролі міжнародних експертів, або зменшення.
"Там дійсно є проблема, тому що коли була проголосована 453-тя поправка, якщо я не помиляюся, вона була врахована, і вона збільшила вплив міжнародних експертів на прийняття рішень. Після цього була проголосована поправка, якщо не помиляюся, №409, і вона була також підтверджена. Це відбулося пізніше", – уточнював Разумков.
Відповідно до закону, ВККС складатиметься з 16 членів. ВККС вважатимуть повноважною за умови призначення до її складу не менше ніж 11 членів.
Законопроєкт визначає, що членів ВККС відбиратиме конкурсна комісія з питань доброчесності, яка складається з шести членів (три члени мають бути суддями або суддями у відставці, яких запропонував Рада суддів України, ще по одному члену запропонують Рада прокурорів України, Рада адвокатів України та Національна академія правових наук України).
Але в перший склад комісії з питань доброчесності увійдуть троє суддів та троє незалежних експертів (експертів запропонують міжнародні організації, які надають Україні допомогу у сфері боротьби з корупцією). Депутати підтримали 225 голосами поправку №453 за рекомендаціями Венеціанської комісії. Вона передбачає, що перший склад конкурсної комісії починає роботу за умови призначення не менше ніж чотирьох її членів, двоє з яких мають представляти міжнародні організації. Водночас рішення першого складу конкурсної комісії вважатимуть ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше ніж чотири члени конкурсної комісії, двох із яких запропонують міжнародні організації. Якщо голоси розділяться порівну, то голоси членів міжнародних організацій стануть вирішальними, підкреслило LIGA.net.
Як зазначило ZN.UA, ухвалена нардепами поправка дає змогу залучати додаткових експертів і фахівців, запропонованих міжнародними організаціями, для підтримки діяльності першого складу конкурсної комісії та роботи її членів. Фінансуватимуть таких експертів і фахівців відповідні міжнародні та іноземні організації. Вони отримають доступ до всіх документів та інформації про проведення конкурсу на посаду члена ВККС.
Після того, як всі члени ВККС будуть обрані, комісія зможе почати процедуру призначення нових суддів до судів загальної та спеціальної юрисдикції.
+11 Київ
