$39.60 €42.27
menu closed
menu open
weather +6 Київ

Рада ухвалила закон про повноваження старост. Опозиція заявила, що в ньому "протягли" норму про призначення судді КСУ

Рада ухвалила закон про повноваження старост. Опозиція заявила, що в ньому "протягли" норму про призначення судді КСУ Законопроєкт підтримало 239 нардепів
Фото: rada.gov.ua
Верховна Рада 15 квітня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №4535 "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост", передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Законопроєкт підтримало 239 нардепів, проти проголосувало 18.

Документ передбачає, що старосту затверджує сільська, селищна, міська рада на строк його повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Пропозицію вносять за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій із громадськістю), проведеного в межах відповідного старостинського округу.

Згідно із законопроєктом, староста представляє інтереси жителів окремого старостинського округу, здійснює комунікацію між владою та громадою села або селища. Крім того, він має організовувати різні заходи у своєму окрузі, відстежувати проблеми громади і пропонувати варіанти їх розв’язання.

Під час обговорення законопроєкту в сесійній залі представники опозиції заявили, що в документ "протягнули" норму про призначення судді КСУ. Зокрема, нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко натякала, що в такий спосіб депутати хочуть зробити можливим призначення на голову КСУ представниці "Слуги народу" Ольги Совгир, яка є кандидаткою на посаду судді Конституційного Суду України за квотою парламенту.

"Уявіть собі, людина, яка хоче стати головою Конституційного Суду, а це пані, яка була юристкою [президента України Володимира] Зеленського, вона зараз вимагає від зали зґвалтувати закон про старост, який не має нічого спільного із законом про КСУ, і вставляють у цей закон норму, що цю пані можна призначити головою КСУ, щоб вона була на 200% своєю суддею Конституційного Суду", – заявила Геращенко.

Про це ж говорив і нардеп від "Батьківщини" Сергій Власенко, звинувативши депутатів у порушенні регламенту.

"Зненацька в законі про старост з'явилася норма про зміни до закону про КСУ. Для того щоб конкретна кандидатка змогла потрапити до Конституційного Суду, не складаючи мандата. Правда, Ольго Володимирівно? Сьогодні за законом перед тим, як бути обраною, вона зобов'язана скласти мандат. До речі, я її прізвища не називав, але руку вона вже тягне, бо знає, про кого йде мова. Відтак це пряме порушення 116-ї [статті регламенту парламенту], тому що вона вимагає можливості внесення змін у пов'язані закони і пов'язані норми. Як зміни до закону про КСУ про вибори Ольги Володимирівни пов'язані із законом про старост, не знає ніхто", – сказав Власенко.

Виправлення, про яке говорили Геращенко і Власенко, вносить зміну до ст. 11 закону "Про Конституційний Суд України". Парламентарії прибрали з цього закону норму, згідно з якою суддею КСУ не можна призначити особу, яка на день призначення:

  • є членом або обіймає посаду в політичній партії, інший організації, що має політичну мету або бере участь у політичній діяльності;
  • є обраною на виборну посаду в органі державної влади або органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;
  • бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації або іншій політичній діяльності.

Отже, чинний народний депутат може стати суддею КСУ без попереднього складання мандата. Цієї норми не було в редакції законопроєкту про розвиток інституту старост до першого читання. Правку ставили на підтвердження і її підтримали в сесійній залі.

Контекст

З вересня 2019 року головою КСУ є Олександр Тупицький, але президент скасував указ про його призначення суддею КСУ. Тупицький оскаржує це рішення в суді.

Тупицького підозрюють у підкупі свідка і введенні в оману суду через завідомо неправдиві показання свідка. У Держбюро розслідувань зауважили, що він отримав повідомлення про підозру, хоч і заперечує це.

28 грудня Офіс генерального прокурора передав Зеленському клопотання про усунення Тупицького з посади судді КСУ строком на два місяці, а 29 грудня глава держави підписав відповідний указ. 26 лютого Зеленський продовжив строк усунення голови КСУ ще на місяць.

30 грудня КСУ опублікував заяву, у якій підкреслив, що не буде усувати Тупицького з посади, попри указ Зеленського. У суді заявили, що указ Зеленського не відповідає Конституції, оскільки вона не дає президенту права й узагалі не передбачає можливості усувати суддів КСУ.

У КСУ в січні заявили, що співробітники Управління держохорони не пускають Тупицького в будівлю суду. У суді зауважували, що хоч його й усунули від посади судді Конституційного Суду, але він має керувати КСУ. Тупицький звернувся зі скаргою до генпрокурорки України Ірини Венедіктової, до Окружного адміністративного суду Києва і перейшов на дистанційний режим роботи.

Представник президента в КСУ Федір Веніславський сказав, що Тупицький із 2014 року "стояв на стороні країни-агресора". Він вважає указ Зеленського законним.