+14 Київ
"Чергова резонансна справа – одеського очільника міста Геннадія Труханова – знову змусила юридичну спільноту задуматися про правомірність, а радше адекватність дій НАБУ, САП і ВАКС. Ідеться про те, що вкотре під час обрання запобіжного заходу детективи (прокурори) вимагають якісь фантастично неосяжні суми – 130 млн самому Труханову, 122 млн юристу міськради. А ВАКС ухвалює рішення, яким нібито цю суму зменшує до 30 млн і 26 млн відповідно, але фактично просто підіграє слідству, адже людині, яка не може і мільйона зібрати, абсолютно однаково – 130 чи 30 млн застави, в будь-якому разі вона свідомо для неї неосяжна. Це схоже на напівшахрайську схему, яку використовують бутики: продають куртку за $1000, а потім роблять знижку 50% – і виходить, просять ніби небагато проти першої ціни, всього $500, хоча однаково красна ціна виробу – $100, не більше", – написав юрист.
Він зазначив, що адвокатська спільнота "радісно зустрічала" зміни до Кримінального процесуального кодексу, де як новий запобіжний захід було передбачено заставу як обов'язкову альтернативу триманню під вартою.
"Це давало можливість людині, яка перебуває під підозрою, не гнити в нелюдських умовах ще радянських СІЗО, а, внісши заставу, боротися з висунутими обвинуваченням на волі. Адже висунуте обвинувачення – це ще не доказ провини, тим паче в реаліях України, часто ці обвинувачення або взагалі безпідставні, або тяжкість "злочину" значно перебільшено. Сама застава має бути відповідною – відповідати матеріальному стану підозрюваного і, звичайно, не можна її вираховувати, оцінивши, наприклад, вартість будинку, квартири підозрюваного, майна його родичів, друзів. Це маячня. Безумовно, краще бути чесними – просити безальтернативне тримання під вартою, ніж перетворювати Кримінальний процесуальний кодекс на "фільчину грамоту", а саму заставу – на фарс, робити свідомо неосяжною й у такий спосіб замилювати очі нібито наявною альтернативою тюремного тримання", – вважає Ламах.
Він переконаний, що ця ситуація стосується кожного громадянина.
"Може виникнути питання: а що мені до цього? Де я, а де Труханов, мер великого міста? Нічого такого, це стосується всіх нас. По-перше, суму 22 млн у цій справі вимагають у звичайного службовця міськради, який ніколи й одного мільйона в очі не бачив. По-друге, використовуючи закон як "дишло" один раз, чому не можна так робити і далі, зробивши це звичною практикою? Застава начебто і є в кодексі, але це нічого – влупимо кілька десятків мільйонів – і сидіть у тюрмі, а винні ви чи не винні, будемо розбиратися пару-трійку років, може, якраз до кінця розслідування вас у камері грець вхопить, серце не витримає", – підсумував президент Спілки адвокатів України.
