30 грудня 2020 року Порошенко заявляв, що саме у 2018 році він санкціонував проведення операції українських спецслужб із затримання членів російської приватної військової компанії "Вагнер".
Геращенко зазначила, що перепитала у Порошенка, чи були після його заяви спроби прокуратури або СБУ допитати його як свідка.
"Ні. Його допитують про картини, про що завгодно. Але уявіть собі, за рік не було жодної спроби, щоб зрозуміти, що ж там було", – заявила Геращенко.
10 вересня тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради оголосила проміжні результати розслідування спецоперації по вагнерівцям. Напередодні голова комісії, нардепка Мар'яна Безугла ("Слуга народу") говорила, що ТСК завершила роботу з розслідування.
"Насправді це не ТСК, а ТСН. Тому що це був корпоратив "слуг народу", тому що у ній не було жодного депутата з іншої фракції. Зібралося сім депутатів від "слуг народу", які проводили розслідування. Найганебніше – що туди спочатку не допустили самих розвідників, які прийшли з добрим наміром розказати все, що вони знають. В тому числі керівника цієї операції пана [Василя] Бурбу", – підкреслила Геращенко.
За словами голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, представників інших фракцій не пустили на засідання ТСК, оскільки вони не були у складі комісії.
"Коли ТСК готувалася, опозиція не хотіла приєднатися. Сьогодні чомусь написала всі пости, що її не пустили на ТСК. Чому не пустили? Є ТСК, ми всім запропонували відкрито з трибуни: приєднуйтесь, давайте своїх кандидатів... Ну звичайно, вас не пускають, тому що ви не у ТСК", – сказав Арахамія в ефірі ток-шоу.
Він додав, що для того, щоб брати участь у ТСК, спочатку потрібно пройти спецінструктаж, дістати допуск і доступ до державної таємниці.
Контекст
Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, яку створив парламент, розслідує "можливі протиправні дії представників державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, становити загрозу національній безпеці України". Однак перша справа, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Перше засідання ТСК провела 6 липня, на наступне запрошували п'ятого президента України Петра Порошенка. Він заявив, що може відвідати засідання ТСК, якщо воно буде присвячене операції проти найманців ПВК "Вагнер", але вважає ефективнішим, якщо одночасно туди прибуде президент України Володимир Зеленський. У комісії заявили, що Зеленського не можуть запросити на засідання ТСК, оскільки він є недоторканною особою. У підсумку ні Порошенко, ні Зеленський не відвідали засідання ТСК.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у приватній військовій компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся у Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видавання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський вважає це недружнім кроком з боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували примусово посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака й Зеленського про перенесення строку вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації щодо затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, крім очільників українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели з 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "із найближчого оточення" Зеленського.
В СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які підтверджують факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, із якої причини її було скасовано. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна подолати, що українські спецслужби доволі компетентні", – підкреслив Грозєв.
7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
Грозєв говорив, що, крім розслідування CNN (його готували з допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який може бути номіновано на "Оскар".
В Офісі президента України заявляли, що інформацію у матеріалі CNN про операцію взяли з джерел, які не мають цінності.
+11 Київ
