"Вигідно це лише одній людині, і ви її прізвище прекрасно знаєте. Ця людина розраховує на нашу слабкість, викликану панікою. Залякувати українців війною безглуздо. Війна для нас є реальністю вже вісім років. Про реальну війну в Україні є комусь розказати. Це і пів мільйона учасників бойових дій, і півтора мільйона переселенців, і мільйони українців, які зараз є заручниками Кремля на Донбасі та у Криму", – заявив він.
Ткаченко зазначив, що Росія напала на Україну вісім років тому і з того часу багато що змінилося.
"Наразі наша армія сильна, як ніколи раніше до цього. Наші військові готові дати відсіч у будь-яку хвилину. Наша розвідка враховує будь-які варіанти розвитку подій. Найбільшу небезпеку наразі становлять не російські війська поблизу нашого кордону, а фейкові інформаційні повідомлення та провокації, завдання яких посіяти паніку. Не ведіться на них. Зберігайте спокій, аналізуйте, включайте критичне мислення", – додав міністр.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військовослужбовців.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися перемовини Росії із США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не отримали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація та наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
+7 Київ
