$39.60 €42.27
menu closed
menu open
weather +5 Київ

Нардеп Яременко: Україні потрібно бути гіперактивною у блокуванні будівництва газопроводу "Північний потік – 2"

Нардеп Яременко: Україні потрібно бути гіперактивною у блокуванні будівництва газопроводу "Північний потік – 2" Австрія та Німеччина солідарні в питанні будівництва газогону "Північний потік – 2"
Фото: EPA

Україні потрібно долучати всі дипломатичні канали й ресурси, щоб зупинити будівництво газогону "Північний потік – 2", тим паче в цьому є зацікавленість Сполучених Штатів, повідомив народний депутат від "Слуги народу" Богдан Яременко.

Завершення будівництва газогону "Північний потік – 2" матиме для України серйозні наслідки. Таку думку висловив народний депутат від фракції "Слуга народу" Богдан Яременко в інтерв'ю "Телеграфу" 11 лютого.

"Призупинення рішення про санкції йде в комплексі з рішенням керівництва ФРН призупинити будівництво "Північного потоку 2". Це добре. Але це не розв'язує проблеми. Зрозуміло, що, якщо газопровід побудують, це буде мати для України загрозливий характер... Україні ж потрібно бути гіперактивною в питанні блокування будівництва "Північного потоку 2". Підключати всі дипломатичні канали, всі ресурси. Тим більше, що в зупинці цього будівництва зацікавлений такий потужний гравець, як США", – пояснив свою позицію політик.

Для Німеччини та Австрії вигідний газогін "Північний потік – 2" через зниження ціни на газ, для України цей проєкт – це величезні втрати в разі зупинки транзиту, виражені в цілих відсотках ВВП, сказав Яременко.

"Припинення транзиту російського газу у країни ЄС через територію України – це ще й військово-політична проблема. Адже, якщо ми втратимо статус країни-транзитера, це може розв'язати руки російським військовим стратегам", – підсумував депутат.

Проєкт "Північний потік – 2", який очолює колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Будівництво газогону розпочали 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газогону, повідомляв офіційний оператор газогону, компанія Nord Stream 2 AG.

За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво поновили. До завершення будівництва двох ниток газогону загалом залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня.

11 грудня Сенат США слідом за Палатою представників підтримав проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який передбачає посилення санкцій проти "Північного потоку – 2", проте на той момент американський президент Дональд Трамп ветував його. 1 січня 2021 року в Конгресі США "легко відхилили вето" Трампа. За проголосував 81 сенатор, проти – 13.

19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газогону "Північний потік – 2". Зокрема, санкції стосувалися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або цілковитого скасування проєкту "Північний потік – 2".

Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладальник "Фортуна" поновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. 2020 року трубоукладальник уклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилося приблизно 120 км у водах Данії та приблизно 28 км – у Німеччині.

За словами прессекретаря Білого дому Джен Дженніфер Псакі, президент США Джо Байден вважає газогін "Північний потік – 2" "поганою угодою для Європи".

Газета Handelsblatt написала 1 лютого, що Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо матиме гарантії, що Росія не використовуватиме газогону проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію, заявивши, що заважатимуть будівництву "Північного потоку – 2" не тільки санкціями.

Голова німецької партії "Християнсько-демократичний союз" Армін Лашет 5 лютого заявив, що Німеччина не має відмовлятися від підтримки проєкту з будівництва "Північного потоку – 2". Канцлерка ФРН Ангела Меркель говорила про готовність до діалогу з Вашингтоном із питання будівництва газогону.

Канцлер Австрії Себастьян Курц заявив про підтримку Берліна у питанні будівництва газогону "Північний потік – 2".