RU
 

Найбільша відповідальність за "скрутки" лежить на міністрові фінансів Марченку – ЗМІ

Марченко очолює Мінфін із 30 березня 2020 року
Марченко очолює Мінфін із 30 березня 2020 року
Фото: epravda.com.ua

Схема зі зменшенням податкового зобов'язання зі сплати ПДВ – так звані "скрутки" – за останні півтора року вже коштувала державі щонайменше 40 млрд грн, пише "РБК-Україна" у статті від 8 листопада. Автор матеріалу Олександр Хищенко вважає, що без провідної ролі міністра фінансів Сергія Марченка махінації не можуть так довго існувати.

"Схеми "скруток" податку на додану вартість, за які переслідують експершого віцепрем'єра та колишнього міністра економіки Олексія Любченка, неможливі без залучення чиновників на рівні як податкових органів, так і Міністерства фінансів, яке відповідає безпосередньо за наповнення бюджету та формування його витрат. Тому одне з питань, яке сьогодні активно обговорюють у кулуарах Кабміну,за поп – роль міністра фінансів Сергія Марченка та низки інших високопоставлених чиновників", – пише журналіст.

Він зазначив, що "скрутки" як одну із причин, чому міністрові час залишити свою посаду, називали народні депутати в пояснювальній записці до проєкту постанови про звільнення Марченка у квітні цього року. Тоді депутати зазначали, що сума лише хабарів корумпованим посадовцям Державної податкової служби становила приблизно 135 млн грн. Автори проєкту постанови вважають, що якщо ДПС безпосередньо підпорядкована Мінфіну, то за "скрутки" чи відсутність боротьби з ними має відповідати особисто міністр.

"Однак від нього так жодного разу і не послідувало ніяких пояснень на цю тему, що дало депутатам привід звинуватити чиновника в неналежному виконанні своїх обов'язків. Призначення Марченка на посаду міністра та Олексія Любченка – виконуючим обов'язки керівника Держподаткової служби – відбулися майже одночасно в розпал пандемічної кризи. Відсутність будь-яких публічних конфліктів може свідчити лише про злагоджену роботу двох відомств – як офіційну, так і неофіційну", – вважає Хищенко.

Незважаючи на заяви міністра про те, що він бореться із цією схемою, протягом перебування Любченка на посаді голови ДПС, а також уже коли він став першим віцепрем'єром, а податкову очолив його заступник Євген Олейніков, "скрутки" не тільки не скорочувалися, а й наростали.

"Загальна сума втрат бюджету за цей час склала близько 40 млрд грн. Коштом чого ж тоді Мінфін показував додаткові мільярди доходів? Секрет простий – і про нього також писали автори постанови про звільнення міністра навесні 2021 року: Мінфін регулярно занижує прогнозні показники доходів бюджету, недобирає плани із зовнішніх і внутрішніх запозичень, таким чином тримаючи економіку на "сухому пайку" і не фінансуючи всі необхідні витрати та проєкти розвитку, хоча у кризу саме нарощування державних витрат і збільшення дефіциту бюджету могло б дати прискорення для економіки, підтримавши її на плаву в непростий час. Так, розрахункові прогнози ВВП на 2021 рік становили близько 4,9 трлн грн, у той час як Мінфін верстав бюджет за показником 4,3 трлн грн. Усього 600 млрд грн різниці у прогнозах – і вже утворюється "люфт" на 100–150 млрд грн доходів бюджету", – пояснив журналіст.

Такий люфт дає змогу не робити жодних реальних дій ні щодо детінізації, ні щодо боротьби зі "скрутками" ПДВ або фіктивним його відшкодуванням, ні щодо інших проблемних ділянок роботи, вважає він.

"Примітно, що міністерство все влаштовувало не лише в Любченку, а й у Євгені Олейнікові, який виграв формальний конкурс Кабміну на посаду голови ДПС. Марченко називав команду податкової "одною з найбільш професійніших команд". Хоча експерти прямо заявляли, що конкурс був фіктивним, а кандидатуру відбирали за принципом лояльності особисто міністру. Судячи з того, що обшуки у справі про "скрутки" проводилися НАБУ і СБУ не тільки в офісі ДПС, але й у будинку самого Олейнікова, а також у будинку його матері, а на фотографіях із цих обшуків силовики опублікували цілі сумки з пачками доларів, сфера "професіоналізму" команди ДПС викликає певні питання", – заявив Хищенко у статті.

Він нагадав, що відразу після звільнення Любченка з посади першого віцепрем'єра у СБУ заявили, що, за попередньою інформацією, схема скруток полягала в покритті шахраїв, які недоплачували податки, і було проведено низку обшуків по всій країні.

"Журналісти також неодноразово відзначали, що у "скрутках", які міг покривати Любченко, були зацікавлені групи контрабандистів, наприклад одіозний Ілля Павлюк (його представники у парламенті Андрій Холодов та Артем Культенко всіляко блокували відставку Любченка), а також Василь Костюк, В'ячеслав Стрелковський, Андрій Бобогло та інші. Крім того, у матеріалах журналістів також фігурували директор департаменту управління ризиками Антон Чиж та помічник Любченка, ексголова фіскальної служби та Фонду держмайна Ігор Білоус. Однак найбільша відповідальність за те, що відбувається, безумовно, лежить на міністрі фінансів Сергієві Марченку, який поки не покинув свій пост. Тому правоохоронним органам, які розслідують кримінальні провадження щодо Любченка та Олейнікова, варто звернути увагу і на його роль у масштабній схемі, яка обійшлася платникам податків як мінімум у 40 млрд грн за останні півтора року", – підсумував автор публікації.

Контекст:

Верховна Рада призначила Любченка першим віцепрем'єром – міністром економіки України 20 травня. До цього він майже рік очолював Держподаткову службу.

Про те, що Любченко може піти у відставку, написало Delo 1 листопада. Видання повідомило, що Любченка хочуть звільнити заради покращення відносин із бізнесом, а "більшість колег по уряду, а також бізнес-асоціацій зітхнули з полегшенням", коли дізналися про його ймовірне звільнення. Окрім того, ЗМІ повідомляли про ймовірну причетність Любченка до "скруток". 2 листопада Любченко написав заяву про звільнення. Рада проголосувала за його відставку 3 листопада.

Марченко очолює Мінфін із 30 березня 2020 року. Його попередник на цій посаді, Ігор Уманський, протримався менше ніж місяць. Марченко – колишній заступник міністра фінансів (2016–2018 роки), також був заступником глави Адміністрації Президента України за часів президентства Петра Порошенка.

У грудні 2020 року та у квітні 2021 в Раді реєстрували проєкти постанови про звільнення Марченка. У сесійній залі цих документів не розглядали.

Нардеп від "Слуги народу" Данило Гетманцев минулого року звинувачував Марченка у зриві реформи Державної митної служби.

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ