$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

МЗС Білорусі вручило ноту протесту українському послу

МЗС Білорусі вручило ноту протесту українському послу У серпні та вересні в Україні проходили акції на підтримку протестувальників у Білорусі
Фото: censor.net

Послу України в Мінську Ігорю Кизиму в міністерстві закордонних справ Білорусі вручили ноту протесту, причиною назвали серію "антибілоруських акцій" коло дипмісій держави в Україні.

Міністерство закордонних справ Білорусі викликало посла України в Мінську Ігоря Кизима. Про це повідомляє пресслужба відомства.

"Українському дипломату вручили ноту МЗС, в якій білоруська сторона висловила рішучий протест у зв'язку із безперервною серією антибілоруських акцій коло посольства Республіки Білорусь в Україні і вимагає забезпечити на належному рівні безпеку дипломатичної місії відповідно до норм Віденської конвенції про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 року", – йдеться у повідомленні.

У МЗС зазначили, що висловили послу "крайню стурбованість" бездіяльністю компетентних органів України щодо припинення провокацій і відсутністю належних заходів реагування на відповідні офіційні запити білоруської сторони.

"Зазначаємо, що протиправна діяльність радикальних елементів коло будівлі білоруської дипломатичної місії в Києві створює безпосередню загрозу для її функціонування, а також для безпеки співробітників посольства та членів їх родин", – підкреслили у повідомленні.

У МЗС також нагадали про провокації біля почесного консульства Республіки Білорусь у Львові.

Білоруське зовнішньополітичне відомство чекає на реакцію української сторони.

У серпні та вересні в Україні відбувалися акції на підтримку протестувальників у Білорусі.

З 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту тих, хто не згоден із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, внаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт виник через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурацію Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.