"Саме від двох суддів та трьох присяжних, які відібрані стороною обвинувачення і стороною захисту, залежить доля трьох підозрюваних у загибелі Павла Шеремета. Тільки після оголошення вироку суду можна буде робити висновки щодо якості та професіоналізму слідства", – зазначив глава МВС.
За словами Монастирського, його позиція у справі про вбивство Шеремета "щира та відкрита".
"Відтак рідні, близькі, українське суспільство – усі ми маємо дочекатися рішення суду, який встановить істину в цій справі", – підкреслив глава правоохоронного відомства.
Контекст
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
Слідство розглядало чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійна діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізація ситуації в Україні, помилкове вбивство (замість Притули).
У лютому 2017 року пріоритетною версією поліція називала журналістську діяльність Шеремета, а у грудні 2019 року основною версією стала дестабілізація ситуації в Україні через убивство відомої людини.
12 грудня 2019 року на той момент міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних, це лікарка Юлія Кузьменко, ветеран АТО Андрій Антоненко і військова медсестра Яна Дугарь.
Усіх їх заарештували, пізніше їх випустили із СІЗО: Дугарь – під особисте зобов'язання, Кузьменко та Антоненка – під домашній арешт. Провини підозрювані не визнають. Їхній захист і ЗМІ звертали увагу на численні нестикування в доказах проти них.
22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.
+9 Київ
