$38.99 €42.16
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Кулеба: МЗС допоможе знайти альтернативні ринки українським компаніям, які постраждають від санкцій Білорусі

Кулеба: МЗС допоможе знайти альтернативні ринки українським компаніям, які постраждають від санкцій Білорусі Кулеба: Ми, безумовно, прораховували, що Білорусь захоче щось зробити у відповідь, і ми були готові до цього сценарію
Фото: EPA
Міністерство закордонних справ України докладе зусиль, щоб знайти альтернативні ринки для українських компаній, які постраждали від санкцій Білорусі. Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в ефірі ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера" на каналі "Україна" 28 травня.

"Щодо бізнесу. Ми, безумовно, прораховували, що Білорусь захоче зробити щось у відповідь, і ми були готові до цього сценарію. І тому будь-яка українська компанія, яка постраждає від білоруських санкцій, має одразу звернутися до МЗС, і ми разом із торговим представником України докладемо всіх зусиль, щоб знайти цій компанії альтернативний ринок продажу її товарів", – сказав Кулеба.

Відео: Shuster online / YouTube

Контекст

Рада міністрів Білорусі 26 травня ухвалила постанову про ліцензування імпорту окремих видів товарів. Зокрема, уряд республіки ввів ліцензування низки товарів з України. У постанові йшлося, що таке рішення ухвалили "у зв'язку із систематичним порушенням Україною принципів вільної торгівлі". Із 6 червня на шість місяців вводять разові ліцензії на ввезення з України шоколаду, кондитерських виробів, соків, пива, ДСП і ДВП, туалетного паперу, керамічної плитки, ампул, пральних машин та іншої продукції.

20 квітня під час зустрічі з народним депутатом України Євгенієм Шевченком Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, говорив, що насторожений "антидемпінговими розбірками", які вилилися у фактичну заборону на постачання білоруських товарів в Україну приблизно на $300 млн. Водночас Лукашенко пригрозив Києву заходами у відповідь.

Відносини Києва і Мінська зіпсувалися після президентських виборів у Білорусі 2020 року. Україна, як і низка інших країн, не визнала Лукашенка легітимним главою республіки, а також засудила насильство проти учасників протестів у республіці. У листопаді Україна приєдналася до санкцій ЄС проти влади Білорусі.

12 серпня минулого року Офіс генерального прокурора України звернувся в Генпрокуратуру Білорусі із запитами про видання затриманих під Мінськом 28 представників приватної військової компанії "Вагнер" (із них дев'ять – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР". Однак 14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Через це рішення Міністерство закордонних справ України 17 серпня вперше в історії відносин із Білоруссю викликало для консультацій до Києва посла в Мінську Ігоря Кизима.

26 травня 2021 року Україна припинила авіасполучення з Білоруссю, а 28 травня заборонила білоруським літакам використовувати повітряний простір України.

Рішення ухвалили у зв'язку із ситуацією, що склалася 23 травня під час виконання авіакомпанією Ryanair рейсу Афіни – Вільнюс, і задля безпеки польотів та пасажирів. Після примусового приземлення літака в аеропорту Мінська (нібито через мінування) білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали опозиційного журналіста, співзасновника Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.

Наприкінці травня, за інформацією експертів, Білорусь зупинила постачання бензину марки А-95 в Україну.