Міністр підкреслив, що Білорусь – це "не щось чуже і віддалене" і білоруський народ дружній щодо народу України.
"Те, що сталося в повітряному просторі над Білоруссю, стосується всіх. Тому що є певний набір священних правил у міжнародному праві. Це, зокрема, правило безпеки міжнародної авіації. На жаль, ми дуже добре знаємо, що будь-яка дрібниця може призвести до трагедії і будь-яке порушення мінімальних правил може призвести до масової трагедії", – сказав глава МЗС.
Він зазначив, що в України є схожий досвід.
"Росія збила [малайзійський літак] MH17 над нашою територією, Іран збив український літак. Ми всі це знаємо. Якщо зараз Олександрові Лукашенку спустити це з рук, то що він зробить наступне? Він піде далі, він порушить ще якісь правила, які не можна порушувати за будь-яких обставин", – підкреслив Кулеба.
Контекст
По всій Білорусі з 9 серпня 2020 року тривали масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Літак Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса, 23 травня здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про замінування (згодом вибухових речовин на борту судна не виявили). "Для супроводу" літака за дорученням Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, було піднято винищувач білоруських ВПС.
Після перевірки борту білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали одного із засновників білоруського опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича та його дівчину, росіянку Софію Сапегу (у Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко заперечує). Сапегу заарештовано, її і Протасевича визнали політв'язнями.
Увечері 24 травня з'явилося відео з Протасевичем, у якому він каже, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську, співпрацює зі слідством і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську". У Європі зазначали, що на обличчі журналіста було видно сліди побиття.
Переслідування Протасевича пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню і координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі і закликали негайно звільнити затриманих.
+5 Київ
