RU
 
ПОЛІТИКА ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Кухта: Ситуація зі звільненням голови "Нафтогазу" затримає транш МВФ. Є ймовірність бюджетної кризи

Кухта: Хід зі звільненням голови "Нафтогазу" схожий на одномоментне рішення
Кухта: Хід зі звільненням голови "Нафтогазу" схожий на одномоментне рішення
Фото: Павел Кухта / Facebook

Через ситуацію зі звільненням наглядової ради і керівника НАК "Нафтогаз" Україна може не отримати траншу Міжнародного валютного фонду (МВФ), що позначиться на бюджеті вже до кінця року. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив колишній в.о. міністра економіки України, керівник із політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта.

"Ситуація навколо НАК "Нафтогаз" ще тільки розгортається, і ми поки не знаємо, чим вона закінчиться. Але вона точно вплине на співпрацю з усіма міжнародними організаціями й передусім із МВФ. Припускаю, що, по-перше, затримається одержання траншу, а, по-друге, кредитори вимагатимуть виправити ситуацію. Наприклад, ухвалити законодавство, яке жорстко обмежить можливості уряду проводити такі трюки, зробить їх незаконними. З огляду на атмосферу в парламенті, ухвалювати проєкт буде важко. Тому ми, можливо, траншу й не одержимо, що позначиться на бюджеті вже до кінця року", – зазначив економіст.

Він вважає, що затримка фінансових надходжень від міжнародних донорів може спровокувати бюджетну кризу в Україні.

"Є ймовірність бюджетної кризи, як торік, коли казначейство перестало проводити частину платежів через брак грошей. А у 2022 рік ми зайдемо із ситуацією, коли нам критично потрібен буде транш. Імовірно, що буде вжито заходів жорсткої бюджетної економії, але я не дуже собі уявляю, як зараз уряд зважиться на такий крок", – підкреслив Кухта.

На його думку, під час звільнення наглядової ради і керівника "Нафтогазу" було порушено процедури, що і спричинило невдоволення кредиторів.

"Цей хід уряду не схожий на прорахований, а більше на миттєве рішення. Реформа корпоративного управління була частиною попередніх програм МВФ. Технічно це та юридична умова, за яку вже взято гроші і яку тепер порушено. Позиція Кабміну схожа на відмазку. Замість того, щоб викликати наглядову раду компанії, показати їй аналіз ситуації, поставити запитання, вислухати пояснення, Кабмін просто звільнив наглядову раду і менеджерів. Схоже на те, що про щось кулуарно домовилися і швидко реалізували. А суть реформи корпоративного управління зводилася саме до того, щоб так вчиняти було не можна", – сказав економіст.

На його думку, заяви західних кредиторів не є ознакою персональної підтримки колишнього голови "Нафтогазу" Андрія Коболєва.

"У нас реакцію Заходу трактують як захист Коболєва чи ще когось. Це не так. Для донорів критично важливо мати зрозумілі правила, за якими можна з Україною працювати. Наша вічна проблема, що політики змінюють правила під себе. А в різні моменти їм зручно по-різному. Це загальносоціальна проблема – в Україні таке на всіх рівнях, тому країна бідна й відстала, у неї ніхто не інвестує", – заявив Кухта.

Він звернув увагу, що якби процедура звільнення відповідала певним правилам, розбіжностей із кредиторами можна було уникнути.

"Базова причина невдоволення Заходу в тому, що в нас не дотримуються процедури і зобов'язання. Правильна процедура передбачає розмову. Для Заходу це звично. Там ніхто не став би звільняти наглядову раду і СЕО великої компанії в один момент. Кабмін і наглядова рада в письмовому вигляді мали обмінятися аргументами, викликати наглядову раду, заслухати і під протокол оформити. Так, процедура тривала б кілька місяців. Могли з'ясувати в підсумку, що звільнення – обґрунтований крок. І такої реакції Заходу не було б. Кредитори ж не просто так відреагували. Для МВФ це умова програми. А для ЄБРР – його гроші. У них "Нафтогаз" позичає під низький відсоток. І головна умова кредиту – корпоративне управління", – пояснив Кухта.

Водночас він розповів, що в компанії дійсно є проблеми з газовидобуванням.

"Погана ситуація із закупівлями. Коболєв скаржився, що їх загнали у ProZorro. Це відбувалося, коли я був у команді мінекономіки. Робили це спеціально, тому що бачили скандали навколо закупівель. Були історії, коли закупівельники викидали у вікно валізу з грошима, яку їм занесли. Ми бачили роздування витрат на видобування. І вони й далі роздуваються. Компанія інвестує у видобування, а газу більше не стає. Ми знаємо, що видобували його погано, відбувалося псування пластів, коли бурили їх старим обладнанням. Люди з бізнесу, яких після Майдану наймали, ішли з "Нафтогазу" і говорили, що внизу безлад, із центру немає нормального управління і контролю за видобуванням, багато крадуть, це "кришують" силовики і не видно, щоб із роками хоч щось виправляли. Щонайменше питання до керівництва дійсно є. І наглядова рада й менеджмент мали на них відповісти", – резюмував Кухта.

Контекст:

28 квітня стало відомо, що Кабмін звільнив Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу", на його місце призначили Юрія Вітренка, строк його повноважень – один рік.

Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому було розпущено наглядову раду "Нафтогазу". Кабмін своїм розпорядженням від 28 квітня достроково припинив повноваження незалежних членів наглядової ради НАК Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейдена, Клер Споттісвуд і представників держави в наглядовій раді – Наталії Бойко, Юлії Ковалів і Роберта Бенша. Згідно з рішенням Кабміну, із 30 квітня їх поновили на посадах, але не більше ніж на шість місяців.

29 квітня речник Державного департаменту США Нед Прайс нагадав про необхідність відданості реформам і про повагу до корпоративного управління в енергетичному секторі України.

Європейський союз, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) заявили про занепокоєність припиненням повноважень наглядової ради НАК "Нафтогаз України" з метою звільнення Коболєва. "Ми закликаємо керівництво України забезпечити, щоб критично важливі управлінські рішення на державних підприємствах ухвалювали цілком відповідно до основних принципів визнаних стандартів корпоративного управління", – ідеться в заяві.

Уряд повідомив, що за підсумками засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління 2020 року визнано незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані передбачали отримання 11,5 млрд грн прибутку.

У "Нафтогазі України" назвали рішення Кабміну "юридичною маніпуляцією" і поверненням до ручного управління держкомпаніями.

Члени наглядової ради НАК "Нафтогаз України" подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Вони висловили незгоду з оцінкою Кабміном роботи групи 2020 року й відмовилися від пропозиції уряду попрацювати до обрання нового складу, оскільки призначення Вітренка створило конфлікт інтересів.

Олена ПОСКАННА
журналістка, редакторка
МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ