Кучма про українсько-польську кризу: Наші нові політики почали вивертати все навиворіт, по-своєму коментуючи історію

Колишній президент України Леонід Кучма заявив, що спірними питаннями українсько-польської історії мають займатися історики, а не політики. Про це він сказав під час Балтійсько-Чорноморського форуму в Києві, який транслює телеканал "112 Україна".

"Треба спочатку розібратися у своїх внутрішніх проблемах, у своїй історії зокрема. Підписуючи акт примирення з Квасневським (президент Польщі в 1995–2005 роках Александр Квасневський. – "ГОРДОН"), ми так і записали: ми залишаємо це історикам. А коли прийшли наші нові політики і почали вивертати все навиворіт, причому по-своєму коментуючи історію, звідси такий результат", – сказав Кучма, відповідаючи на запитання журналістки про можливий вихід із кризи з Польщею.

За його словами, "політиків треба відсунути вбік, щоб вони атмосфери не псували".

У 2003 році Кучма і Квасневський підписали заяву "Про примирення в 60-ту річницю трагічних подій на Волині". Цю саму лінію продовжували наступні президенти України і Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть можливості в'їхати в країну українцям, які демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що в країні немає антипольських настроїв.

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.

Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

19 лютого стало відомо, що опозиційна "Громадянська платформа" підготувала зміни в польський закон про Інститут нацпам'яті.