+3 Київ
"Як вербували людей, які згодом ставали президентами України, керівниками українських спецслужб, міністрами оборони? На чому вербували? Гроші були першочерговим?" – запитав Гордон.
"Їх вирощували, – відповів Попов. – Це такий собі "парничок". Людина цікава, амбітна, добре освічена, уже робить кар'єру. Їй у цій кар'єрі допомагають. Завербувати людину, коли вона вже на самому верху, набагато складніше. У неї свої амбіції, вона вважає, що всього досягла сама. І їй якась невидима допомога не потрібна. А ось у період зростання, безумовно, це дуже важливо".
Колишній співробітник КДБ вважає, що якщо амбітній людині допомогти в кар'єрі, потім, коли вже досягне успіхів у бізнесі чи політиці, вона "відчуватиме подяку тим, хто її виростив, хто допоміг досягти цих позицій".
Водночас Попов наголосив, що не буває двох однакових вербувань.
"Це винятково індивідуальний акт, тому що кожна людина індивідуальна, потрібен індивідуальний підхід. І встановлення психологічного контакту", – пояснив він.
Попов розповів, що в часи, коли він працював у КДБ (1972–1991), успіх у кар'єрі був головним мотивом, чому люди погоджувалися співпрацювати зі спецслужбами.
"Тому що ті грошові винагороди, які виплачували, були просто сміховинними", – зазначив він.
Але зараз, на думку Попова, ситуація із грошовою компенсацією могла змінитися.
